Завдяки чому оператор зв‘язку заробляє на штрафах.

Ольга та Сергій спокусилися на акцію оператора зв‘язку МТС. Згодом припинили користуватися послугою цього оператора. Зв‘язок їм відключили. Аж раптом надійшли постанови від виконавчої служби про стягнення боргів. Із кожного – понад тисячу гривень. Причому левова частка боргу – штрафи компанії мобільного оператора. Вони вчетверо перевищили сам борг за послуги зв‘язку.

Цю історію «Теле­графу» розповіла кре­мен­чужанка Ольга Естерлейн:

– Рік тому ми з чоловіком придбали два акційні пакети компанії МТС, за 10 гривень кожен. За умовами договору, перші два місяці користування зв‘язком були безплатними, більше того, на картку перераховувалося по 100 гривень. Із третього місяця ми були зобов‘язані платити по 50 гривень. Підписуючи договір, я поцікавилася, що буде, якщо ми припинимо платити за послугу. Мені сказали, що зв‘язок відключать. Так і трапилося – зв‘язок відключили. Ми користувалися картками іншого оператора. Ніяких повідомлень від МТС про борги нікому із нас не надходило. Аж раптом ми отримали постанови виконавчої служби про стягнення з нас коштів на користь оператора зв‘язку. Навіть до суду нас ніхто не викликав!

Судові накази про стягення боргів видав 26 січня 2009 року Октябрьский районний суд міста Полтави. Проте Ольга та Сергій стверджують, що їм самим офіційно ці документи не видавалися, поштою не надходили. Тож і оскаржити судові накази вони не мали можливості.

– Чому ж мобільний оператор не надсилав нам ніяких повідомлень про борги? Виходить, чекали, коли «наросте» сума штрафу? – запитує Ольга.

Тепер подружжя розгублене: що робити у цій ситуації? Дві тисячі гривень для них – велика сума. Тим більше, що Ольга у декретній відпустці...

Як повідомив Володимир Скрипник, начальник Автозаводського відділу державної виконавчої служби, на даний час у виконавчому провадженні знаходиться близько 200 справ щодо стягнення заборгованості на користь мобільних операторів. Причина одна: люди підписують договори, практично не читаючи їх.

Особливості договору

До кожного з договорів, який «приніс» такі борги, додавалася «Додаткова угода». Відповідно до неї протягом 365 днів з моменту підписання абонент не мав права відмовитися від послуги зв‘язку. Якщо ж абонент відмовляється і припиняє платити, він «несе відповідальність у вигляді сплати на користь Оператора договірної санкції в розмірі 2,74 грн за кожен день». Ось звідки й виросли такі суми штрафів у Сергія та Ольги Естерлейн.

Проте, як пояснили «Телеграфу» в одному із салонів-магазинів МТС, абоненту обов‘язково надходять повідомлення про заборгованість та попередження про розірвання контракту в односторонньому порядку (що передбачає настання штрафних санкцій). Розсилкою таких попереджень займається компанія «Авеста», яка співпрацює з МТС.

– Всі абоненти приходять до нас із листами від «Авести» і запитують, чому їх «лякають», проте вони ж підписували умови договору, – підкреслює Орися Горська, директор салону-магазину МТС. 

Коментар юриста

Олена ДМИТРИЧЕНКО, адвокат:

– Судовий наказ – це особлива форма судового рішення. Його застосування прописане у Цивільному процесуальному Кодексі України (статті 95-106). Судовий наказ може бути видано, коли правочин вчинено у письмовій формі і без судового виклику сторін (тому боржників і не викликали у суд). Але судовий наказ суд видає лише у випадках, коли немає спору про право. Та якщо людина (боржник) заявляє, що такий спір є, судовий наказ скасовується судом в обов‘язковому порядку. Для цього боржнику достатньо протягом 10 днів із моменту отримання на руки судового наказу подати заяву про його скасування. Підкреслю, з моменту отримання на руки судового наказу, а не з моменту його видачі судом. У разі своєчасного подання заяви про скасування судового наказу, він обов‘язково скасовується.

Якщо ж людина взагалі не отримувала судовий наказ, але дізналася про його видачу вже від державних виконавців, їй слід звернутися із заявою до суду про його отримання і одночасно просити суд скасувати такий наказ, зазначаючи про наявність спору. При цьому в заяві треба повідомити про обставини, за яких боржникові стало відомо про такий наказ.

Тільки-но судовий наказ буде скасовано, слід надати копію ухвали про скасування судового наказу до виконавчої служби – для припинення виконавчого провадження.

Що стосується самого договору, то він відповідає нормам цивільного права. Але причини для спору є, бо виникають питання щодо виконання умов цього договору. Зокрема, боржники стверджують, що рахунки за послуги від мобільного оператора їм не надходили. У договорі ж є пункти, які передбачають отримання абонентами таких рахунків (для цього вказані адреси абонентів) і отримання письмових повідомлень про борги. Усім цим особа може апелювати у засіданнях суду під час розгляду справи за її участі вже після скасування судового наказу.