Баскетбольний клуб “Кремінь” вдома зіграє з “Одесою”

Сьогодні, 18 грудня о 19:00 БК “Кремінь” зіграє вдома виїзний матч з “Одесою”. Нагадаємо, у першій зустрічі підопічні Ігоря Чигринова перемогли “акул” з рахунком 96-80.

Зараз “Кремінь” в активі має 11 очок і посідає 6 місце. БК “Одеса” програла усі 8 матчів і тому займає останню сходинку турнірної таблиці.

Напередодні гри з “акулами” захисник “Кременя” Максим Зозуля відсвяткував своє день народження. Клубній прес-службі Максим розповів, що почав займатися баскетболом у 10 років, коли у школу № 17, в якій він навчався, прийшов тренер Олексій Солдатенков. Він набирав молодих хлопців у секцію баскетболу.

– Пам’ятаєш свою першу гру на професійному рівні?

– Першу гру не пам’ятаю, але перший досвід вже більш свідомого, дорослого баскетболу був у мене в складі команди “Нафтохімік”, в чемпіонаті України з баскетболу серед команд першої ліги в 2004 році, під керівництвом Опанасюка ігор Стефановича.

– У вищій лізі в «Кремені», яким керував Андрій Кондрашов ти демонстрував досить пристойну гру, яка була помічена керівником національної збірної Валентином Мельничуком. Розкажи трохи про той етап і чим завершився тоді для той збір напередодні турніру у Німеччині?

– Так, дійсно, після завоювання золотих медалей чемпіонату Вищої ліги України з баскетболу, я був запрошений пройти тренувальні збори у складі національної збірної України, після яких повинен був відправитися на турнір до Німеччини. Для цієї поїздки мені потрібно було зробити пакет документів, яких у мене не було, і за це завдання взялося тодішнє керівництво БК “Кремінь”. Причини, з яких ці документи зроблені не були мені не відомі, але країну я покинути без них не зміг… Після приїзду зі Німеччини, був змінений тренерський штаб збірної України та більше мене туди не викликали.

– Після того, як той «Кремінь» перестав існувати ти зник з баскетбольного небосхилу країни, чим займався в цей час?

-Я зник з баскетбольного горизонту ще за існування БК “Кремень”, через важку травму ноги. Був дуже тривалий процес відновлення, за який я встиг і змінити кілька робіт і пожити деякий час в іншій країні.

– Як ти відреагував на запрошення повернутися тепер вже до нового БК «Кремінь» і від кого воно надійшло?

– В момент створення нового БК “Кремінь” я був за межами України і для мене це був хороший шанс повернутися додому. Тому ініціативу проявив я. Напевно за мої колишні заслуги, мені дали шанс проявити себе. Перший час мені довелося доводити, що я гідний бути в цій команді. “Оглядини” пройшли вдало і я потрапив до складу команди.

– У перших матчах команди ти майже не грав, зараз Ігор Чигринов довіряє тобі більше ігрового часу, ти сам відчуваєш, що твоя гра покращується?

– Так, звичайно, я роблю все можливе, щоб набрати оптимальну форму. А мої рідкісні появи на майданчику це результат моєї “неприпустипої” тривалої спортивної “відпустки”, і тренер і я це розуміємо. Сподіваюсь, що скоро буду радувати уболівальників хорошою грою і хорошими результатами.

– Можеш порівняти рівень тієї вищої ліги, у якій ти грав і сьогоднішньої Суперліги, адже тоді вистачало класних команд, таких як харківський «Авантаж» або «Черкаські мавпи».

– Чесно кажучи, рівень сьогоднішньої Суперліги звичайно вже не той. Згадуючи Вищу лігу 2008/2010 років, можу сказати, що деякі клуби “тієї” Вищої ліги надали б гідний опір кожної з команд “цієї” Суперліги. Але звичайно рівень організації чемпіонату, якість спортивних майданчиків, ставлення глядачів і т.д. Вищої ліги, не може зрівнятися з Суперлігою.

– Сьогодні у «Кремені» є достатньо кваліфікованих виконавців і на думку фахівців нинішнє місце команди у таблиці не відповідає їх рівню. Невже головна проблема у відсутності хорошого центрового, про що так часто говорить тренер і президент клубу? Яка твоя думка з цього приводу?

– Звичайно, відсутність гарного центрового це великий мінус для команди. Ми намагаємося підлаштовувати гру так, що б це мінімально впливало на нашуц гру, але іноді, як показали деякі матчі, без “великого” нікуди. Положення команди в турнірній таблиці ще може змінитися і ми зробимо все можливе для цього.

– В чому різниця «Кременя» Кондрашова від «Кременя» Кобзистого?

– Навіть складно порівнювати, це зовсім різні клуби, з різним підходом, з різними цілями. Скажу тільки, що зараз Кременчуцький баскетбол вийшов на недосяжний для себе раніше рівень, завдяки бажанню і наполегливій праці Віктора Кобзистого. Тепер в Кременчуці з’явився справжнє спортивне свято під назвою баскетбол.