Що робити, якщо дитина отруїлася ліками

26 дітей у 2016 році потрапило до реанімації Кременчуцької міської дитячої лікарні з медикаментозними отруєннями, з отруєннями хімічними речовинами – 21 дитина.

Неспинний розвиток фармакології, збільшення кількості лікарських засобів, невиправдане одночасне призначення дитині багатьох ліків (поліпрагмазія), передозування медикаментів або випадкове їх вживання по причині недогляду батьків дуже часто мають тяжкі наслідки для здоров’я дитини.

Як розповіла лікар анестезіолог Кременчуцької дитячої міської лікарні Анна Луковська, гостре отруєння спричиняє специфічну та неспецифічну дію на життєво важливі органи, порушує їх функцію та створює загрозу для життя дитини.

Види отруєнь:
- гострі та хронічні,
- професійні та побутові,
- навмисні (з метою здійснення суїциду) та випадкові.

У дитячому віці частіше зустрічаються гострі отруєння, при цьому близько 80% їх виникає з-за прийому ліків всередину.

- Швидкість розвитку гострого медикаментозного отруєння у дітей залежить від багатьох причин, перш за все від кількості речовини, яка потрапила до організму, морфофункціональної незрілості дитячого організму, шляху проникнення, - пояснює лікар.

Токсична речовина може потрапити до організму через:
- рот (пероральне отруєння);
- дихальні шляхи (інгаляційне отруєння);
- незахищену шкіру (перкутанне отруєння);
- шляхом внутрішньовенних та внутрішньом’язових ін’єкцій (парентеральне отруєння);
- грудне молоко матері;
- трансплацентарно (під час вагітності).

Як токсини порушують діяльність організму
1. Порушення функції центральної нервової системи (пригнічення свідомості навіть до коматозного стану, галюцинації, судоми).
2. Порушення функції дихання (рідке або часте дихання, апное (зупинка дихання), асфіксія, бронхоспазм, набряк легень, аспірація блювотними масами).
3. Порушення функції серцево-судинної системи (зомління, колапс, шок (анафілактичний, кардіогенний, екзотоксичний), зупинка серця, порушення ритму та провідності серця, токсична дистрофія міокарду).
4. Порушення функції травної системи (нудота, блювання, гострий гастрит, шлунково-кишкова кровотеча, кишкова непрохідність, гостра печінкова недостатність, печінкова кома).
5. Порушення функції нирок (токсична нефропатія, гостра ниркова недостатність, азотемічна уремія).
6. Порушення водно-електролітного балансу.
7. Порушення кислотно-основного стану.
8. Порушення функції кровотворної системи (метгемоглобінемія, гемолітичний синдром).

Медикаментозні отруєння клінічно проявляються одним або відразу декількома синдромами.

- Діагностика гострих отруєнь у дітей представляє значні труднощі, оскільки не завжди можливо своєчасно визначити, яку саме лікарську речовину вживала дитина. Також сповільнює діагностику схожість та поліморфізм клінічних проявів, які характерні для ряду медикаментів. Постановка діагнозу не викликає труднощів, якщо батьки конкретно вказують, який саме медикамент прийняла дитина, - зазначила лікар.

У випадку раптового погіршення стану дитини завжди потрібно підозрювати можливість отруєння. При наявності у дитини коми або іншого порушення свідомості неясного походження необхідно виявити ознаки, які звичайно свідчать на користь отруєння:
• Кома розвивається на фоні повного благополуччя, з’являється сонливість в неурочний час або після неясного збудження;
• Порушення свідомості не супроводжуються іншими ознаками гострого інфекційного захворювання (лихоманка, катаральний синдром і т. д.);
• Відсутні видимі травматичні пошкодження;
• Не виключається можливість доступу дитини до медикаментів, особливо за відсутності належного догляду за ними;
• Наявність передумов для суїциду у підлітків (депресивний стан, конфліктні ситуації, психологічна травма, емоційний стрес);
• Схильність до токсикоманії та наркоманії.

- Тяжка клінічна течія гострих отруєнь у дітей раннього віку часто зумовлена пізньою госпіталізацією, неосвіченістю батьків про можливість отруєння дитини, відсутністю долікарської медичної допомоги, - зазначила лікар анестезіолог.

Одним з основних принципів лікування медикаментозного отруєння є своєчасне надання долікарської медичної допомоги на місці події й кваліфікована допомога в реанімаційних, спеціалізованих токсикологічних відділеннях чи стаціонарах.

Терапія будь-якого гострого отруєння заклечається у проведенні комплексних заходів: видалення речовини яка не всмокталась та в прискореному виведенні тієї, що всмокталась; одночасному використанні антидотів; підтримка життєво важливих функцій організму (симптоматична терапія). Останні два заходи виконуються тільки в умовах стаціонару, - зауважила лікар Анна Луковська.

Лікування залежить від того, яким саме шляхом медикамент потрапив до організму:
- при інгаляційному отруєнні першочергово потрібно вивести дитину на свіже повітря.
- при потраплянні речовини на шкірні покриви дитини її необхідно роздягнути та промити шкіру теплою водою з милом, без розтирання, бо механічне подразнення буде сприяти розширенню судин та прискоренню всмоктування медикаментів. Обробляти шкіру необхідно у рукавичках.
- при контакті зі слизовою оболонкою очей – промити їх під проточною водою протягом 10-20 хвилин.
- якщо дитина з'їла ліки спочатку промийте ротову порожнину та носоглотку. Далі потрібно очистити шлунок. Для цього батьки мають викликати у дитини рефлекторне блювання шляхом натискання пальцем на корінь язика. Голову дитини при цьому необхідно опустити до низу. Процедуру виконують декілька разів. Після даної маніпуляції дати випити дитині сорбенти.

- Якщо тільки Ви запідозрили у своєї дитини можливість отруєння, необхідно одразу викликати швидку медичну допомогу, адже самолікування може призвести до тяжких наслідків, навіть до смерті Вашої дитини, - зауважила лікар.

Профілактика отруєнь
- Необхідно строго дотримуватися правил зберігання та використання лікарських засобів (зберігайте поза зоною досягнення дітей).
- Залагоджуйте конфліктні ситуації з емоційними підлітками
- Пропагуйте здоровий спосіб життя