«Коли виросту, стану солдатом, як мама»: орден за загиблу маму вручили п'ятирічному Тимофію

У Кропивницькому недержавним орденом "Народний герой України" посмертно нагородили Катерину Носкову зі Знам'янки та кременчужанина Андрія Ільїна. Як повідомляє сайт “Цензор.нет”, уперше на церемонії нагородили жінку-бійця.

За нагородою Катерини Носкової зі Знам'янки Кіровоградської області приїхали її мама Ніна Іванівна і п'ятирічний син Тимофій.

Катерина Носкова служила зв'язківцем в 17-му батальйоні 57-ї бригади. Катя загинула 16 серпня 2015 го року під окупованою Горлівкою. Її синові тоді було три роки. За порадою психологів бабуся, сказала малюкові, що його мама тепер зірка на небі. Дуже часто тепер, виходячи на поріг будинку в Знам'янці, хлопчик піднімає голову в небо і каже: «Я бачу маму!» Зовсім недавно він сам зрозумів, що мама померла. На кладовищі, на могилі Каті, дитина вимовляє: «Коли я виросту, теж стану солдатом». Ніна Іванівна, бабуся, на це відповідає: «Синочку, війна вже тоді закінчиться, не треба буде тобі воювати». «Я все одно буду солдатом», - впевнений Тимофій.

- Спочатку викликали в армію батька Тіми Любомира, - каже Ніна Іванівна. - Він пішов 1 лютого 2015 го року, а 18-го - і донька. Катя так пояснила мені своє рішення йти воювати: «Я не можу сидіти й чекати, поки постукають в наше вікно і змусять мене борщ ворогам варити». А після візиту до військкомату прийшла вся скуйовджена: «Мама! Я там бачила тридцятирічного чоловіка, який тримав маму за руку і повторював: «Я не хочу йти на війну»! І він же такий не один. На кого тоді сподіватися? »Дочка просила мене: «Ти повинна підтримати мій вибір». А як же Тімоша? Він же маленький? - питала її я. «Він виросте і зрозуміє мене!» - відповідала Катя. Хіба я могла її втримати?

За два тижні до загибелі Катя була вдома. Їдучи, несподівано сказала мені: «Прости за всі образи. Якщо зі мною щось трапиться, нехай Тіма залишається з тобою»... Зять, відслуживши рік, півроку побув удома і знову пішов в армію - підписав контракт на три роки. Він дзвонить кожен день, ми постійно з ним говоримо, він піклується про Тимоші в міру сил. Навчив його захищати себе в дитячому саду. Коли онукові було півтора року, його все кривдили. Папа навчив його давати здачу. І зараз тільки спробуй Тімошу вдарити

На новій позиції Катя потрапила під обстріл. І без роздумів рвонула витягувати з-під розривів поранених. Надала допомогу і винесла в безпечне місце трьох бійців. І знову побігла туди, де залишалися постраждалі побратими. Але не добігла...

- Нам життя не вистачить вимолити прощення у батьків і дітей загиблих за те, що не вберегли їх, - сказав командир 17-го батальйону 57-ї бригади Олександр Щербина. 

Прямо на сцені Тимофію орден вручив Володимир Голоднюк, який втратив сина в лютому 2014-го року на вулиці Інститутській в Києві, опустився перед малюком на коліно і пришпилив нагороду мами до вишиванки її сина. А київський фотограф Роман Ніколаєв, який робить портрети героїв російсько-української війни, прямо під час церемонії нагородження зробив портрет Тимофія.

Також нагороду отримала мама Андрія Ільїна, який служив у 17 батальйоні 57 бригади. Після його смерті мама зайнялася волонтерством і тепер допомагає багатьом підрозділам.

Нагадаємо, кременчужанин Андрій Ільїн загинув 23 січня під Горлівкою внаслідок прямого попадання артилерійського снаряду. Щоб забрати тіло загиблого Андрія бійцям 17 батальйону довелося вступити в бій з терористами. Комбат Олександр Щербина тоді зібрав групу з трьох танків і БМП, які після попереднього відпрацьовування артилерією, вибили терористів з блокпоста. Під мінометним вогнем бійці зібрали останки Андрія і евакуювали їх з поля бою.