БлогЪ: про туберкульоз серед дітей та чи потрібно робити щеплення БЦЖ

У наш час дуже гостро стала проблема вакцинації дітей. Існує велика кількість противників щеплення які, для відстоювання своєї точки зору, наводять необґрунтовані, а іноді навіть безглузді аргументи. Важливо розуміти, що вакцинація це засіб вберегти вашу дитину від багатьох інфекцій. Щеплення працюють завдяки введенню в організм частинки бактерії або вірусу які попередньо були ослаблені, інактивовані або взагалі синтетично виготовлені. Після потрапляння вакцини в організм виробляється імунітет до хвороби, який в майбутньому запобігає зараженню або ослабляє ї негативні наслідки зараження.

Одне із захворювань яке можна попередити за допомогою імунізації являється туберкульоз. За критеріями ВООЗ, початок епідемії туберкульозу в Україні зареєстрований у 1995 р., і з того часу ситуація продовжує погіршуватися. Станом на 2016 рік захворюваність на туберкульоз в Україні складає 67,6 на 100 тисяч населення.

Перша вакцина проти туберкульозу була винайдена Альбертом Кальметтом  разом зі своїм помічником Каміллом Гереном. Дослідження з її створення розпочались в 1908 р. і тривали 13 років, а штам при винайденні назвали Bacille bilie’ Calmette-Gue’rin (БЦЖ). У 1921 р. в Парижі Кальметт і Герен спільно з педіатром Вайлль-Алле вперше зробили щеплення новонародженій дитині отриманою вакциною (вводили перорально). До 1924 р. у Франції були вакциновані більше 300 новонароджених, матері яких хворіли на туберкульоз. Перші вакцинні штами спричинювали різні ускладнення, і знадобилось багато років для доопрацювання та впровадження вакцини по всьому світу. 

В Україні імунізація здійснюється загальною медичною мережею й контролюється санітарно-епідеміологічною та протитуберкульозною службами. Основним документом яким керуються медичні працівники під час вакцинації є наказ МОЗ України від 11.08.2014 р. № 551 "Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні". 

Насамперед потрібно зрозуміти, що щепленню для профілактики туберкульозу підлягають усі новонароджені діти, що не мають до цього протипоказань. Для щеплень здорових контингентів дітей в Україні використовується суха вакцина БЦЖ.

Метою вакцинації БЦЖ є профілактика туберкульозу, вона захищає не від зараження, а від переростання прихованої інфекції у відкриту форму. Імунізація попереджає розвиток важких форм захворювання – туберкульозного менінгіту, зараження суглобів та кісток, небезпечних легеневих проявів хвороби.

Вакцинація проводиться на 3-5-ту добу життя дитини (не раніше 48-ї години після народження) вакциною БЦЖ. Вакцина після попередньої обробки шкіри 70° етиловим спиртом вводиться суворо всередину шкіри на межі верхньої і середньої третини зовнішньої поверхні лівого плеча. Для попередження місцевих реакцій забороняється накладання пов’язки або обробка йодом та іншими дезінфікуючими розчинами в місці введення вакцини. Для оцінки набутого імунітету надалі дитині щорічно проводиться туберкулінова проба (реакція Манту).

Туберкулінова проба(реакція Манту) це діагностичний тест, під час якого проводиться внутрішньошкірне введення туберкуліну(який є алергеном до мікобактерій туберкульозу), що дозволяє виявити специфічну імунну відповідь організму. Проба Манту вважається негативною при відсутності папули або при її діаметрі не більше 1 мм. Папула розміром 2-4 мм або тільки гіперемія розцінюються як сумнівна реакція. Папула діаметром 5 мм і більше дає підставу оцінити реакцію як позитивну.

Ревакцинації в 7 років підлягають діти, не інфіковані мікобактеріями туберкульозу та з негативним результатом проби Манту. Ревакцинація проводиться вакциною БЦЖ. 

До вакцинації проти туберкульозу існують абсолютні та відносні(тимчасові) протипоказання. До абсолютних відносять: тяжкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичної реакції або токсичної еритеми, алергічна реакція на будь-який компонент вакцини, анатоксину,імуносупресія, вроджені комбіновані імунодефіцити та злоякісні новоутворення, вагітність, ВІЛ-інфекція, тубінфікування та туберкульоз в анамнезі. До відносних відносять:загострення хронічного або гострий період інфекційної хвороби, при гемолітичній хворобі новонароджених, тобто захворюванні, що розвинулось унаслідок несумісності крові матері та плода за резус-фактором або групою крові, при глибокій недоношеності (маса тіла мене 2500 г).

Якщо у немовля були протипокази до вакцинації у пологовому будинку, але згодом за станом здоровя імунізація дозволена,то дітям, яким не виповнилося два місяці, щеплення проти туберкульозу проводяться без попередньої проби Манту. Але після двомісячного віку перед виконанням щеплення малюку слід провести туберкулінову пробу. Це робиться з метою виявлення можливого тубінфікування у дітей. Щеплення проводиться при негативному результаті проби. 

Сучасна вакцина БЦЖ заподіює розвиток локального (місцевого, обмеженого) туберкульозного процесу, безпечного для загального здоров’я дитини. Проте вакцина БЦЖ, як уже наголошувалось вище, – жива культура. Тому зрідка вона може спричиняти специфічні ускладнення.  

Ускладнення після щеплення БЦЖ можна розділити на дві категорії:

• легкі ускладнення, у тому числі внаслідок неякісно проведеної вакцинації та порушення техніки введення вакцини: підшкірний холодний абсцес, виразка шкіри, келоїдний рубець, лімфаденіт;
• важкі ускладнення, пов’язані з генералізацією інфекції: БЦЖ-остеомієліт, генералізована лімфаденопатія, дисемінована БЦЖ-інфекція, туберкульозний вовчак. Проте слід підкреслити, що ризик подібних ускладнень є значно меншим за ризик захворювання у невакцинованої дитини

Але для України така перспектива не близька. Так, існують побічні реакції на введення вакцин, але вони велика рідкість і ніщо в порівнянні з "побічними реакціями" на хворобу. Тому ще раз наголошую, що для свідомих, сучасних батьків головною метою повинно бути збереження здоров'я своїх дітей та підтримка якості їхнього життя на високому рівні, в чому дотримання календаря щеплень і, особливо, вакцинації БЦЖ займає велику роль.