Дівчинка ніколи не бачила татка, адже народилася вже після смерті Дмитра. Маленька своїми рученятами обіймає портрет тата на кладовищі - вона розуміє, що він на небі, але, повернувшись додому, все одно чекає на нього
19 квітня минуло 6 років від дня трагічної загибелі в Донецькому аеропорту військовослужбовця 3-го окремого полку імені князя Святослава Хороброго старшого солдата Дмитра Андрусенка. Дмитро став першим кременчужанином, який загинув в російсько-українській війні.
Дмитро Андрусенко після закінчення школи захотів стати спецпризначенцем, тому підписав контракт у 2011 році. Так кременчужанин став військовослужбовцем 3-го окремого полку спеціального призначення.
Побратими згадують Дмитра, як справжнього воїна, який любив спорт та був ідеальним військовослужбовцем. Дмитро мріяв про подальшу військову кар'єру.
Дружина Катерина згадує, що Дмитро любив її сина, як рідного й дуже чекав, коли хлопчик назве його татом. Мріяв про доньку, подумки уявляв як гуляє з візочком, навіть придумав їй ім'я - Вікторія.
Дівчинка ніколи не бачила татка, адже народилася вже після смерті Дмитра. Маленька своїми рученятами обіймає портрет тата на кладовищі - вона розуміє, що він на небі, але, повернувшись додому, все одно чекає на нього.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.