«У хокеї не може виграти хтось один - завжди перемагає команда»: хокеїст «Кременчука»

На своєму офіційному каналі Українська хокейна ліга продовжує цикл онлайн-конференцій з гравцями. Цими вихідними на питання вболівальників відповідав нападник «Кременчука» Тимур Гриценко. Про це повідомляє пресслужба Української хокейної ліги. 

- Хто був твоїм першим тренером?

- Починав я займатися хокеєм в Херсоні. Моїм першим тренером був Срюбко Валерій Вікторович. Він дуже багато дав мені, як хокеїст і як людині. І я дуже радий, що саме він виховав у мені не тільки якісь хокейні якості й навчив всього того, що я зараз вмію, але і зробив з мене людину.

Нам прищепили дисципліну, вважаю, що дисципліна важлива не тільки для спортсменів, а й для кожної людини.

- Ти більше гострий і агресивний нападник або більш спокійний?

- На льоду я, напевно, більше контролюю свої емоції й впоратися з ними. Звичайно, в грі не можна бути розслабленим чи не сконцентрованим, а іноді взагалі бувають моменти, коли адреналін зашкалює і виходить агресія якась. Тоді дуже важко себе стримувати і контролювати свої емоції. Але в загальному, я все ж більш спокійний і розважливий гравець.

- Як тобі працюється з тренерським штабом Олександра Савицького?

- Під його керівництвом я грав і в «Кременчуці», і в національній збірній. В принципі, мене все влаштовує в роботі з нашим тренерським штабом. Олександр Валерійович - дуже вимогливий тренер, що, я думаю, теж дуже важливо в хокеї. У нас дуже хороша фізична підготовка і ми граємо у швидкий, атакувальний хокей.

За якостями він дуже вольова людина і змушує всю команду теж проявляти чоловічі якості, адже в хокей, як відомо, грають справжні чоловіки.

Плюс в цьому сезоні у нас з'явився новий тренер Сумець Дмитро Леонідович - ми відпрацювали з ним тільки один регулярний чемпіонат. Він дуже хороший тренер і приємна людина, підказував нам багато всяких дрібниць і нюансів. Так що мені було дуже цікаво з ним працювати, адже по ходу сезону все пройшло добре. І ще у нас є тренер з фізичної підготовки Соколов Олександр Володимирович - він поставив нам відмінний тон на весь сезон ще на зборах влітку. За фактом, з ним ми заклали фундамент на всю «регулярку».

- Яка у вас атмосфера всередині команди?

- Атмосфера у нас в клубі відмінна - була, є і, сподіваюся, так і буде тривати далі. Тому що з самого мого першого року в «Кременчуці» старші хлопці створювали цю атмосферу і підтримували її та від туди вже пішло все це.

Так, у нас зараз команда молодша, але ми намагаємося підтримувати цю атмосферу в колективі. У нас немає якихось принижень, докорів і розбіжностей, адже ми розуміємо, що хокей - це все ж командний вид спорту і це дуже важливо. У хокеї не може виграти хтось один - завжди перемагає команда. Тому атмосфера у нас на висоті - завжди все з гумором, на позитиві.

Звичайно, бувають складні моменти, але навіть такі ситуації ми проходимо з легкістю і посмішкою.

- Ви досить рівно пройшли весь регулярний чемпіонат, але під кінець кілька разів поступилися «Донбасу». Чому так сталося?

- Не знаю, чому так. Так, чемпіонат пройшли більш менш рівно, без провалів особливо, та й в принципі добре грали. Були моменти, коли програвали, але це хокей - тут по-іншому ніяк.

Чому саме в кінці? Не знаю, можливо був якийсь не фізичний спад, а навіть швидше емоційний. Програли один раз, потім програли ще, програли «Дніпру» в овертаймі - все так накопичувалося, накопичувалося, і, можливо, призвело до того, що в кінці у нас був психологічний спад.

- З якою командою було найважче грати протягом сезону?

- Тут важко виділити якусь одну команду, тому що у нас все противники дійсно гідні. З такими суперниками, як «Донбас», «Дніпро» і «Білий Барс» взагалі не можна розслаблятися. «Крижані Вовки» і «Динамо» хоч і були нижче в турнірній таблиці, але на них теж не можна було виходити без настрою.

Мене взагалі дуже радує, що чемпіонат підрівняли й з усіма командами було важко грати. Природно, наші принципові суперники - це «Донбас» і «Дніпро», а й з усіма іншими командами можна розслаблятися.

- Які гравці УХЛ тобі, імпонують як хокеїсти?

- Однозначно, Вадим Хрішпенц. На його позиції він один з кращих гравців не тільки нашої команди, але і Ліги в цілому. Він робить свою роботу на відмінно, впевнено грає.

З нападників виділю Олексія Ворону - він розумний і різноплановий гравець, може полізти на ворота і грамотно обіграти, у нього хороша фантазія. Проти такого нападника важко грати, адже нестандартні рішення зазвичай призводять до гарних моментів.

- Як думаєш, в чому секрет зіграності вашої трійки з Вороний і Савченко?

- Так вийшло, коли ми минулого року приїхали на збори, то нас відразу поставили разом в трійку і ми показували непоганий результат, комбінаційний хокей.

Не знаю, з чим це пов'язано, але, можливо, і Льоша, і Ваня - гравці, які люблять думати, добре дати передачу і відкриватися, рухатися. Мені подобається з ними грати, я отримую задоволення.

- Як тобі в цьому році гра «Крижаних Вовків»?

- Це хороша команда. У цьому сезоні вони додали, здобули першу перемогу в плей-офф, а це вже хороший результат.

Не сказав би, що з ними були легкі ігри протягом сезону. Команда, так би мовити, подразник - б'ється, грає в агресивний хокей.

- Як оціниш підтримку уболівальників в Кременчуці?

- У нас чудові і дуже віддані вболівальники. Вони підтримують нас, сподіваються і дуже сильно переживають.

Наші фанати постійно ходять на всі матчі, розповідають про хокей в місті. Через це, я думаю, в Кременчуці все знають про хокей і намагаються максимально ходити і наш підтримувати.

- Твої очікування від майбутнього плей-офф і нового сезону?

- Звичайно, хочеться, щоб сезон все ж закінчився в нашу користь, оскільки ми дуже довго до цього йшли. Ми дуже добре провели регулярний чемпіонат - з самого початку зайняли перше місце і тримали його до кінця. Але плей-офф - це вже інший хокей в порівнянні з регулярним чемпіонатом і там вже немає права на помилку. Думаю, що у вересні вже побачимо, як будуть розгортатися події.

Від майбутнього сезону хочеться, щоб додалися нові команди. Адже чим більше в чемпіонаті команд, тим цікавіше грати.

- Які матчі в складі «Кременчука» для тебе найбільш пам'ятні?

- Таких можу виділити, напевно, три. І всі вони, коли ми виступали на Континентальному кубку. Тоді ми відразу потрапили в півфінал і грали з руанськими «Драконами», солігорським «Шахтарем» і польським «Тихи».

Напевно, для мене ці матчі і були найбільш пам'ятними, тому що було дуже приємно грати з командами такого рівня, побачити всю атмосферу, підготовку, та й взагалі - як це все проходило. Плюс, звичайно ж, було корисно перейняти досвід тих команд, побачити, на якому рівні вони грають.

- Є бажання зіграти в збірній під керівництвом Сергія Вітера?

- Так, таке бажання у мене було і воно сталося - я виступав в цьому сезоні в збірній під керівництвом Сергія Володимировича на турнірах і олімпійської кваліфікації в Казахстані.

Він дуже хороший тренер і працювати з ним мені дуже сподобалося. Сергій Володимирович дуже мотивуючий тренер і хороша людина, так що ми відразу знайшли спільну мову.

- Як ставишся до того, що зараз в командах УХЛ досить багато молодих гравців? Як впливає на майбутнє кар'єру хокеїста то, що він з юного віку починає грати в дорослому хокеї?

- Я думаю, що для гравців - це тільки величезний плюс. Хокеїст не може рости, якщо у нього немає конкуренції або більш досвідчених товаришів, які можуть щось підказати. Тому, у кого ще набиратися досвіду, підглядати всякі нюанси, як у дорослих гравців.

І, звичайно, коли ти граєш з хлопцями свого віку, то прогресувати дуже складно. А коли з тобою в команді грають хлопці старші, то ти будеш тягнутися до їхнього рівня і рости разом з ними. Тому гравцеві це йде тільки на користь, коли він ще в юному віці починає грати за дорослу команду.

- Як думаєш, що потрібно змінити або додати в УХЛ?

- Я думаю, що на цей час Ліга рухається в правильному напрямку. У нас розвивають хокей, роблять його більш популярним, а я вважаю, що це найважливіше, що взагалі має зараз бути.

Звичайно, дуже хочеться, щоб з часом хокей став масовим спортом і туди віддавали якомога більше дітей.

- Чи зміг би поміняти вид спорту? На який?

- Не знаю, зараз напевно складно про це думати, тому що мені здається, що крім хокею я б нікуди не пішов. Можливо, я б пішов в якісь ігрові види спорту. Поодинокі Не такі цікаві, якщо чесно.

Швидше за все я б вибрав футбол - дуже цікавий для мене вид спорту, швидкий, динамічний, видовищний.

- Як ти думаєш, якими якостями (і людськими, і технічними) повинен володіти сучасний хокеїст?

- Звичайно, він повинен бути вихований (як і звичайна людина), тримати себе в руках, контролювати свої емоції. Причому такі якості повинні бути, як в спорті, так і в звичайному житті.

А технічними - швидко думати. Це одне з найважливіших якостей в хокеї. Потрібно швидко приймати рішення, міркувати. Звичайно ж, повинні бути маневровість, гарне катання, сила, потрібно тримати удар постійно. У хокеї дуже багато різних нюансів - потрібно і добре кидати, і шукати правильну позицію. Це все важливо.

- Як проводиш відпустку? Хочеш вже на збори?

- Відпустка триває добре, але на збори звичайно хочу. Хочеться вже побачити команду, тому що навіть підтримуючи зв'язок, цього не вистачає.

Хочеться побути вже в роздягальні, якісь смішні моменти розповідати, почути, хто і як провів відпустку, хто і чим займався. Звичайно, хочу скоріше, щоб ми зібралися.

- Які поради можеш дати початківцям хокеїстам?

- Набратися терпіння, тому що на початку це все дуже складно. Потрібно багато сил, емоцій і терпіння, щоб все пройти і домогтися результатів.

Для тих, хто пропустив онлайн-конференцію Тимура Гриценка в прямому ефірі, пропонуємо переглянути повний запис: