Сіль зникла!

У Кременчуці, як і на всій Полтавщині, немає солі. За кілька днів кременчужани розкупили все, бо пішли чутки, що завод з її виробництва закрився. Фахівці зазначають, що це – штучно зроблений ажіотаж. Завод працює, а чотири вагони з сіллю вже до кінця тижня приїдуть до Кременчука. Поки ж перекупники нагрівають на паніці руки, продаючи пачку по сім гривень. Влада прохає правоохоронців втрутитися в ситуацію і знайти тих, хто сіє паніку.

Сіль, сірники, мило – традиційний кризовий набір на території колишнього СРСР. Ці продукти скуповували, чекаючи усіляких негараздів. Часи змінюються, звички – ні. Першою у кризовий час «під роздачу» попала сіль – її у паніці розмели громадяни. Мило та сірники поки що «відстають» – вони ще є на міських прилавках.

22 лютого, супермаркет на Молодіжному. Купа народу зібралась біля полички із сіллю та розгрібає її пачками. Сіль швидко закінчується, продавці підвозять нову корзину та викласти товар на поличку не встигають – люди вихоплюють пачки прямо звідти:

– Кажуть, що завод, який виробляє сіль, закрився. Мені сусідка подзвонила, сказала, щоб я йшла купувати сіль, – ділиться із нами пані Олена. 

– Та ми за рік стільки продаємо, скільки за сьогодні, – дивується продавець. – Беруть і по п’ять-шість пачок. Я також взяла кілька про всяк випадок.

Паніка зробила своє – вже 24 лютого на міських прилавках солі не було. Ми марно обійшли кілька магазинів та супермаркетів, відповідь одна: все розкупили, коли сіль з’явиться – невідомо. Навіть на Центральному ринку цього продукту не було, а зникнення солі – тема номер один серед місцевих торговок:

– Ото сіль та сірники зараз у дефіциті. Вийшла сьогодні на ринок, нічого про це не знала. А тут таке.

– Та сірники ще є. А солі справді нема. Щоб їм там усім солоно було, хто у тій владі сидить…

Врешті-решт на ринку вдалось знайти кіоск, де сіль ще продавали – пачка за сім гривень.

– А чого ж так дорого? – питаємо ми.

– Бо її немає ніде. От нещодавно була по дві гривні, потім по три п’ятдесят, а тепер по сім продаємо – по такій ціні дав постачальник.

Як виявилось, така ситуація не лише у Кременчуці та на Полтавщині, але й у інших регіонах. Причиною фахівці називають штучно створений ажіотаж:

– Завод з виробництва солі працює, – каже начальник відділу торгівлі міськвиконкому Людмила Жорняк. – Це штучно створений ажіотаж, який комусь дуже потрібний. Скільки солі ви зазвичай купляєте у рік? Пачки дві! А зараз люди беруть одразу по п’ять кілограмів. Антимонопольний комітет займається цим питанням, а ми працюємо із постачальниками.

Вже у середу з питання солі провели нараду у мерії, куди запросили керівників великих супермаркетів та ринків. Вони доповіли, що де-не-де сіль таки знайти можна. Наприклад, в «Просторі» її продають десь по два гривні за пачку, але діє обмеження – не більше ніж три пачки в одні руки. Сіль також частково є в мережі «АТБ». Один з постачальників солі до Кременчука, представник об’єднання «Укрсіль» заявив, що до міста вже їде чотири вагони із цим продуктом, і наприкінці тижня вона з’явиться у продажу. Разом з тим, він не зміг сказати, скільки коштуватиме сіль нового завозу. У мерії нагадали: за вартістю доглядатиме інспекція по цінам та представники Антимонопольного комітету. А поміж тим посадовці звернулись до СБУ з вимогою знайти тих, хто створює ажіотаж, а міліціонерів попрохали зупинити спекулятивну торгівлю сіллю на ринках.