«Маршрутом пам'яті»: старшокласники Горішніх Плавнів вивчають історію

Днями в Горішніх Плавнях відбулися перші екскурсії для учнів старших класів шкіл громади за «Маршрутом пам’яті». У його переліку: меморіальна споруда «Землякам — учасникам бойових дій», «Дошка пам’яті» біля будівлі міської ради, військовий меморіал на міському кладовищі «Їхні імена будуть жити вічно». Екскурсійні заходи проводить міський краєзнавчий музей. Учасниками двох перших екскурсій за «Маршрутом пам’яті», які відбулися 23 травня, були учні 9-10 класів шкіл № 1, № 5, № 3, № 6. Про відвідувані місця розповідають директорка краєзнавчого музею Марина Безсмольна та її заступниця з наукової роботи Катерина Ткаченко.

Супроводжували школярів спеціалістка відділу культури, спорту та туризму Тетяна Чирва разом із класними керівниками. До однієї з екскурсій приєдналися й кореспонденти «Хронік тижня». На початку Катерина Ткаченко розповіла старшокласникам, що 23 травня Україна відзначає свято на честь українських борців за свободу і незалежність — День Героїв.

Вона зауважила, що саме цей день вибрано невипадково: 23 травня 1938 року був убитий полковник армії Української Народної Республіки (УНР), державний, військовий і
політичний діяч Євген Коновалець, один із головних ідеологів українського націоналізму.

Співробітниця музею провела дітей «Маршрутом пам’яті», розповіла про кожну меморіальну споруду, створену для вшанування пам’яті загиблих захисників України. Пам’ятник «Землякам — учасникам бойових дій», вказала вона, був збудований у 2019 році в образі архангела Михаїла, який вважається покровителем військових. Традиційно вшанування воїнів-земляків у Горішніх Плавнях проходять у День пам’яті захисників України, 29 серпня, зауважила Катерина Ткаченко. Саме на ці дні у 2014 році припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення. За офіційними даними, під час Іловайської операції й подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинули, 429 — отримали поранення різного ступеня важкості, 300 — потрапили в полон. Також на знак шани полеглих воїнів-захисників покладання квітів кожного року відбувається 1 жовтня, у День захисників та захисниць України. Як наголосила представниця музею, від початку повномасштабної війни у громаді постала необхідність створення особливих меморіальних місць для вшанування пам’яті загиблих захисників. У 2022 році було збудовано військовий меморіал «Їхні імена будуть жити вічно» на міському кладовищі. Встановлено пам’ятник у вигляді гранітного тризуба символічних червоного, чорного та сірого кольорів, стилізованого під вишитий на шевронах бійців Збройних сил України. Тут поховані воїни-земляки з Горішньоплавнівської громади. 6 грудня 2023 року була відкрита музейна експозиція зі стіною пам’яті загиблих захисників та інформаційним боксом, де міститься інформація про воїнів. У 2023 році біля будівлі міської ради була облаштована «Дошка пам’яті». Нині тут містяться портрети 97 захисників, які загинули під час виконання військових обов’язків із початку російської агресії в Україні, а саме з 2014 року. У сквері Ferrexpo на світлодіодному екрані кожного дня демонструється відеоролик про загиблих захисників.

Вказавши основні віхи історії — від здобуття нашою країною незалежності в 1991 році й прийняття без’ядерного статусу в 1994-му, Катерина Ткаченко розкрила деталі процесів та подій, що передували російсько-українській війні. Це «Великий договір» із РФ 1997 року, яким було зафіксовано визнання суверенних кордонів України, конфлікт через острів Тузлу в 2003 році. Затим «Помаранчева революція» — громадянські протести проти фальсифікації результатів президентських виборів.

Далі — призупинення просування до НАТО (2008 рік) та економічної інтеграції з Євросоюзом (2013 рік). Революція Гідності 2013-2014 років стала найбільшим протестом проти корупції та свавілля й продемонструвала широку підтримку суспільством європейського вибору. Ці події завершилися втечею президента Віктора Януковича. А невдовзі росіяни здійснили анексію Криму та розгорнули підтримку сепаратистських угрупувань на Сході України. 14 квітня 2014 року згідно з рішенням РНБО України розпочалася Антитерористична операція (АТО) на Сході України. Вона тривала до 30 квітня 2018 року, коли перейшла у фазу Операції об’єднаних сил (ООС). За офіційними даними, АТО і ООС забрали життя близько 4,2 тис. українських бійців. Зокрема, виконуючи бойові завдання на Сході України, загинули шестеро мешканців Горішніх Плавнів: Сергій Гирман, Віталій Кондаков, Олександр Шалесний, Євгеній Волошин, Микола Зайцев, Олександр Білокінь.