Наші медалісти!

Нещодавно міський голова Кременчука пан Глухов отримав медаль благодійного фонду «Планета Альфреда Нобеля». Вручив її пану Глухову голова правління благодійного фонду пан Холод – він же ректор Дніпропетровського університету економіки та права (далі в тексті – ДУЕП). Філія цього навчального закладу тривалий час діє у Кременчуці.

«ТелеграфЪ» також дізнався, що аналогічну медаль отримав голова Автозаводської райради та виконкому пан Коваленко – причому навіть раніше, ніж міський голова. Просто природна скромність змушувала пана Коваленка мовчати і не лізти зі своєю медаллю поперед батька, пардон, поперед мера.

Благодійний фонд «Планета Альфреда Нобеля», від якого наші чиновники отримали нагороду, – досить солідна організація. Опікунську раду фонду очолює президент Академії наук України пан Патон. Співголовою виступив колишній президент України – пан Кучма. Благодійний фонд створений за ініціативою ректора ДУЕП пана Холода.

Вручаючи кременчуцьким чиновникам медалі, ректор ДУЕП зазначив, що вони отримують нагороду за особистий вагомий внесок у розвиток науки! Міський голова пан Глухов тоді скромно поцікавився, за які ж все-таки досягнення йому дають медаль? На відміну від мера, голова Автозаводської райради пан Коваленко простодушних запитань не ставив. Тут кожному було зрозуміло – нагорода знайшла свого героя.

«Телеграфу» теж стало цікаво – який такий вагомий внесок зробили наші чиновники у розвиток кременчуцької науки? Із заслуг мера перед наукою ми пригадали лише одну – минулого року він виступив посередником у конфлікті, який вибухнув через стадіон кременчуцького політехнічного університету «Політехнік». Втім, тристороння угода – яка б дозволила, нарешті, почати капітальний ремонт стадіону – все ще не підписана. Хоча у березні ми вже відзначатимемо роковини Битви за стадіон.

А от заслуги пана Коваленка насправді вагомі. І усі вони адресовані Дніпропетровській академії управління, бізнесу та права (ДАУБП) – так називався навчальний заклад, який у 2001 році очолював пан Холод. А філія цього закладу діяла у Кременчуці. І керував нею у той час сумнозвісний пан Залєсов, який так несподівано і загадково потім зник із міста.

Послуги пана Коваленка такі. 20 травня 1998 року завідувач Автозаводського райво Івасишин та ректор ДАУБП Холод підписали угоду № 01 про оренду кременчуцького дитсадка № 27. Згідно п. 3.2. угоди, орендар звільнявся від орендної плати на 5 років. А п. 2.1.4. дозволяв орендарю зараховувати в орендну плату всі кошти, вкладені у ремонт, переобладнання та навіть витрати на проектно-кошторисну документацію. Погодьтесь, приватному закладу (кременчуцькій філії ДАУБП) дуже пощастило – отримати в безоплатну, фактично, оренду дитсадок площею 1825 кв. м. (загальний термін оренди – 20 років). Навряд чи треба нагадувати, що маніпуляції Автозаводського райвідділу освіти контролював Автозаводський райвиконком, який очолював наш медаліст пан Коваленко. Не треба також нагадувати, що «добро» на маніпуляції з районною комунальною власністю теж давав райвиконком.
13 липня 2000 року виконком Автозаводської райради – на чолі з паном Коваленком – прийняв рішення про надання в оренду кременчуцькій філії ДАУБП приміщень другого поверху кременчуцької середньої школи № 15.

31 травня 2001 року Автозаводська райрада – на чолі з паном Коваленком – на сесії затвердила рішення про остаточне закриття школи № 15 та передачу її в оренду повністю – тій самій філії ДАУБП. Угода № 12, підписана по школі, також звільняла орендаря від сплати оренди на 5 років. А далі – суперпільги.

«ТелеграфЪ» тоді купу паперу витратив на сентиментальні статті про те, що не можна роздавати комунальне майно у безоплатну оренду, коли у райвідділі освіти навіть коштів на зарплату вчителям немає («ТЪ» №№ 23, 24, 25 за 2001р.). Що ж, маємо визнати, що держслужбовець пан Коваленко таки вніс вагомий внесок у розвиток науки в окремому приватному навчальному закладі.