«Доставайте деньги, господа!»

Уже місяць ми розповідаємо вам про перебіг Битви за стадіон «Політехнік».  Конфлікт виник через те, що державний Кременчуцький  політехнічний університет, якому належить стадіон,  не має достатніх коштів на його утримання.  А нардеп Бабаєв, він же – почесний президент футбольного клубу «Кремінь» – може знайти гроші, але не має власного стадіону.  От нардеп і затявся – віддайте стадіон в оренду моєму клубу!  А ректор університету зі свого боку уперся – не віддам, закон забороняє. Ну, позиція ректора зрозуміла –  Розпорядження Кабміну № 405-р, дійсно, забороняє здавати в оренду об’єкти державної  власності.  Але чому нардеп вимагає лише оренди? Невже не можна порозумітися? От ми пішли і запитали його про це.

Нардеп зустрів нас енергійним рукостисканням.  І розповів, що у Москві відвідував ресторан «Золоте теля».  І там йому страшенно сподобався лозунг при вході: «Пора послужить Отечеству!  Доставайте деньги, господа!»  Саме це він планує запропонувати кременчуцьким бізнесменам – користуючись досвідом незрівнянного Остапа Бендера. Треба ж якось будувати європейський стадіон у Кременчуці?!  Ми трохи пореготали, уявляючи, хто з бізнесменів виконає роль «душки» Кислярського з його сакраментальною фразою: «Скажите, а двести рублей не могут спасти гиганта мысли?»

А далі вже було не до сміху.

Олег Бабаєв, для «Телеграфа», субота, 26 квітня:

– Пане Бабаєв, як стало відомо «Телеграфу», через урядові кола ви знайшли спосіб, як отримати стадіон «Політехнік»  в оренду – навіть без згоди університету?

– Так, ми з першим віце-прем’єром  Турчиновим  знайшли  вирішення проблеми.

– Ви маєте на увазі окрему Постанову Кабміну?

– Такий  варіант  розглядався.

– Скажіть, а вас не хвилює, що  через цю примусову  оренду університет  майже  гарантовано втратить свій стадіон – а, відповідно,  і IV рівень акредитації, який дозволяє готувати у Кременчуці магістрів?

– Я вкрай здивований та обурений тим, наскільки  несправедливо  витлумачили  мої слова!  Мова взагалі не йшла про привласнення стадіону!  Хіба я там збираюсь будувати  багатоповерхівки?  Я просто  щиро хочу, щоби в Кременчуці був стадіон європейського рівня.  Щоб там грала команда «Кремінь», щоб там займалися футболом діти – а не тинялися по підворіттях!  І я цього досягну!

– Власне, у нас немає сумнівів, що досягнете.  Ви вже продемонстрували  місту, що можете і McDonald’s поставити там,  де вирішили, і Міський сад отримати під будівництво та реконструкцію.  Можливо, зараз саме час продемонструвати не лише силові якості, а й стратегічне мислення?  Наразі стадіону, дійсно, конче потрібен капітальний  ремонт.  А стадіон потрібен «Кременю».  Але якщо через цей шикарний ремонт університет втратить свій статус і кременчуцькі діти  муситимуть їхати закінчувати освіту деінде, вам не подякують.

– Знаєте, я слухаю і думаю – якщо оренда дійсно настільки загрожує університету та його статусу, нізащо не можна допустити, щоб університет втратив  стадіон.  Згоден – треба шукати інший варіант.

– Власне, такий варіант існує – угода  про співробітництво та спільне  використання  стадіону. Вона може бути укладена між університетом та міською владою.  Угода  передбачає вкладання у розвиток стадіону переважно  благодійних та бюджетних коштів – без права відчуження частки, пропорційної вкладеним сумам.  Чи згодні ви її підтримати?

– Безумовно! Більше того, як народний депутат, я готовий сам обійти кременчуцьких директорів – починаючи від Приходька до малого бізнесу.  Я присягаюся, що добуду  кошти на нормальний ремонт – і бюджетні, і благодійні.  Переконаний, ми знайдемо необхідні 12-13 мільйонів гривень. І я готовий підтвердити це на сесії міськради, прилюдно!

29 квітня, на черговій сесії міської ради, народний депутат Олег Бабаєв виступив із заявою щодо стадіону «Політехнік». Наводимо її фрагмент:

– Я хочу сказати наступне.  Народні депутати приходять і йдуть.  Луганські ректори теж приходять і йдуть.  Але залишається наш кременчуцький університет, де навчаються 11 тисяч студентів, та наші з вами добрі справи.  Тому я як народний депутат підтримую  рішення  шановного  міського голови  та ректора  університету укласти угоду про спільне використання  стадіону «Політехнік».   Думаю, ми зможемо укласти нормальну угоду, чітко прописати у ній права та зобов’язання сторін – найбільше мене хвилює доля команди «Кремінь», її право грати та тренуватися на цьому стадіоні.  Я докладу максимум зусиль, щоби знайти бюджетні та благодійні кошти – якщо треба саме так.  І дуже сподіваюся, що шановний Микола Володимирович, наш голова, виступить «об’єднуючою ланкою» між мною та університетом.

Отже, завжди жорсткий нардеп продемонстрував місту готовність до компромісу – якщо це стосується студентів.  Тепер доля університету, стадіону та міського футболу залежить від трьох осіб – ректора Загірняка, нардепа Бабаєва, міського голови Глухова.  Якщо панове дійсно воліють убезпечити  університет та водночас капітально відремонтувати стадіон, вони укладуть угоду про співпрацю. Якщо ж реальні цілі відмінні від декларованих, угоди не буде.  Про це ми і розповімо вам десь тижні за два. Отже, до нових хвилюючих зустрічей. До речі, «в каком полку служили? Придется послужить Отечеству! Крепитесь! Тайна вкладов гарантирована!!!»