У кременчуцькому гуртожитку ПТУ №6 відключили електроенергію

Санстанція визнала гуртожиток непридатним для життя і наполягає на капремонті будівлі. Дітей-сиріт, які тут мешкають, поселять до інших гуртожитків. Але є ще дорослі, які винаймають тут кімнати, і їм нікуди подітися. 

Вікторія Черненко (з дитинства сирота) працює прибиральницею на вагонному заводі. Жінка розлучена, і в невеличкій кімнаті гуртожитку ПТУ№6 живе за договором найму разом з 11-річним сином. Кімнатка в неї охайна, господиня сама зробила ремонт. Чого не скажеш про весь гуртожиток. Обшарпаний душ, із труб на кухні тече вода, а стіни в коридорі вкриває грибок. Стан гуртожитку і став причиною того, що санстанція винесла заборону про його експлуатацію з 9 серпня – до проведення капремонту. Будинок у вкрай незадовільному стані: покрівля протікає, кабель електромережі вийшов із ладу, підвал підтоплений, – про це сказано у постанові СЕС. 

А ще до цього у секціях гуртожитку, де кімнати здаються у найом, з’явилися оголошення від адміністрації ПТУ: якщо мешканці не погасять половину боргів за компослуги до  першого серпня, їм відключать електроенергію та воду. Сказано – зроблено. Електроенергію вже відключили, а газу в гуртожитку немає – всі користувалися електроплитами. Тепер сидять і без холодильників, і без гарячої їжі. Власне, ті, кому було куди податися, вже виїхали з гуртожитку. Залишилися, здебільшого, соціально незахищені.  Керівництво ПТУ №6 каже, мовляв, люди самі винні в тому, що сталося: не платили за компослуги, тому й довели гуртожиток до такого стану. Натомість мешканці запитують: за які ж послуги вони мають платити такі великі суми?

Вікторія показує останню квитанцію за 21 липня. Навпроти суми «500 гривень» (а це фактично дорівнює платі за компослуги у двокімнатній квартирі) – призначення платежу «плата за проживання у гуртожитку». І ніякої розшифровки, з чого вона складається. Хоча відповідно до договору власник житла зобов’язується «доводити наймачу встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги та розміри щомісячних платежів за них». 

– Розмір оплати весь час змінюється, щомісяця різні суми. До того ж, мені виставляють рахунки за 22 квадратні метри, а кімната не більше 16. Ще з’ясувалося, що в моїй кімнаті досі прописані жильці, які займали її ще до мене. Донині не можу з’ясувати,  чи й на ці «мертві душі» оплату нараховують? – розповідає Вікторія.

Її сусідка, медсестра Леся Педина, доповнює: взимку оплата за кімнату й до 800 гривень доходила. Суми просто непідйомні, тому в багатьох людей і борги. А тримаються за цей гуртожиток тільки тому, що крім житла і реєстрація потрібна. 

Зараз мешканці, котрим нікуди йти, готують листи до міської влади. А ще хочуть з’ясувати: звідки ж береться така велика оплата за маленькі кімнати в гуртожитку без гарячої води?

Людмила НОЗДРІНА, виконуюча обов’язки директора ПТУ№6:

– Мешканці винні за компослуги 240 тисяч гривень (є такі, котрі заборгували й до 18 тисяч). У той же час, ремонт покрівлі коштує 80 тисяч. Якби люди заплатили, ми мали б можливість зробити в будівлі капремонт. Самі мешканці й довели гуртожиток до такого стану. Ми здаємо у найом 110 кімнат, щоб мати можливість утримувати житло для дітей-сиріт, учнів училища. В той же час, училище від оренди гуртожитку нічого не має. І наші 70 сиріт теж залишилися без житла. Тепер ми терміново розміщуємо їх по гуртожитках інших закладів. А питання про капремонт ми поставили перед головним управлінням освіти облдержадміністрації.