Кому віддати військовий шпиталь – онкологічним хворим чи ветеранам?

Розпочався  капітальний ремонт старого приміщення  кременчуцького шкірно-венерологічного диспансеру. Мерія Кременчука виділила на ремонт 50 000 гривень. Обласне управління охорони здоров’я  дало 30 000 грн.
У 2005 році диспансеру виповнюється 80 років. Створений він  у 1925 році. Після розрухи та громадянської війни венеричних хворих у Полтавській області були тисячі. Сама ж венерологічна служба нараховує більше 200 років. Вважається, що на теренах Російської імперії вона виникла у далекому 1805-му році.
Спілкуючись з “Телеграфом”, головний лікар шкірно-венерологічного диспансеру пані Федько  поділилась  своїми “мріями” – саме так пані називає пропозицію головних  лікарів. Пропозиція така: перевести шкірно-венерологічний диспансер та міський онкологічний диспансер до військового шпиталю. Приміщення шпиталю у жовтні звільнюється – військові його залишають. Як стало відомо, головний лікар кременчуцького онкологічного диспансеру пан Дорошенко не заперечує проти такої перспективи.

І онкологічний, і шкірно-венерологічний диспансери розташовані у старих та тісних приміщеннях. Можливо, пропозиція головних лікарів має сенс?  Кількість онкологічних хворих у Кременчуці чимала. Хворих на венеричні та дерматологічні захворювання теж вистачає. І кількість їх росте. Тож і хворим, і лікарям було б зручніше у просторому приміщенні шпиталю. Який, до речі, має операційний блок. А це дає можливість оперувати в місті, а не везти хворих до Полтави.
Щоправда, у місті подейкують, що військовий шпиталь відійде під патронат місцевого  мецената пана Матицина. Який, у свою чергу, планує  подарувати його ветеранам. Теж непогана ідея. Можливо, міській владі варто визначитись, який варіант принесе кременчужанам більше користі?  Таке питання навіть на громадські слухання не зайве винести. Адже воно стосується здоров’я чималої кількості кременчужан.