Заява Юлії Билини про причини відставки з посади головного редактора газети «Вісник Кременчука»

Заява Юлії Билини про причини відставки з посади головного редактора газети «Вісник Кременчука»

Хочу пояснити причини своєї відставки з посади головного редактора газети «Вісник Кременчука», аби уникнути зайвих пліток і домислів.

Я прийняла рішення піти з посади керівника комунальної газети на вимогу міського голови Кременчука Олега Бабаєва, оскільки не бачу перспектив надалі виконувати обов’язки, покладені на мене громадою – справжнім власником газети. Глибоко переконана в тому, що основним завданням будь-якої газети – незалежно від форми власності – комунальної чи приватної – є найперше служіння інтересам суспільства, а не обслуговуванням якихось політичних груп чи бізнес-кланів.

Новообраний міський голова запропонував мені подати у відставку. На жаль, відкритої аргументації причин цього рішення так і не прозвучало. І хоча «Вісник Кременчука» – газета міської ради і юридично головний редактор підзвітний лише раді та територіальній громаді – я не бачу себе у команді Олега Бабаєва, бо не розділяю ні тих цінностей, з якими прийшла ця команда, ні методів, якими вони збираються ощасливити місто.

Судячи з останнього рішення мера закрити апаратні щотижневі наради для журналістів, міський голова взагалі не усвідомлює цінності свободи слова та суспільної важливості професії журналіста. Я свідома того, що конфлікт з мером у ситуації фінансової залежності газети від міськвиконкому й відсутності механізмів забезпечення реального громадського контролю та чітко визначених критеріїв оцінки професійної діяльності журналістів призведе лише до одного: жертвою конфлікту стане колектив газети. 5 років тому я і мої колеги-однодумці ішли працювати у «Вісник» з намірами служити інтересам рядових кременчужан, забезпечувати прозорість у роботі міської влади, озвучувати реальні проблеми, які існують у місті чи в країні, сприяти суспільному діалогу між владою і громадою.

Не скажу, що всі ці роки були легкими і безхмарними. Не скажу також, що в нашій роботі не було недоліків чи помилок. Однак, основне завдання нам завжди вдавалось виконувати: ми найперше ставили інтереси читача, ми озвучували проблеми навіть тоді, коли це не надто подобалось сильним світу цього.

Вірячи в суспільну місію журналістики, спираючись на європейські професійні стандарти та етичні норми, «Вісник Кременчука» надавав слово тим, хто хотів донести до суспільства важливу інформацію. Ми піднімали такі важливі теми, як загрози довкіллю, пов’язані з намірами побудувати під Кременчуком металургійний комбінат «Ворскла-сталь» та розширити Єристовський кар’єр, знищивши 11 нині існуючих сіл та екологічно чисті землі. Газета писала про небезпеки для здоров’я кременчужан у зв’язку з постійними неконтрольованими викидами шкідливих речовин із сталеливарного заводу. Цього літа «Вісник Кременчука» одним із перших розповів про забруднення Дніпра та послідовно висвітлював проблеми, пов’язані зі станом питної води й масовою загибеллю риби.

Незважаючи на тиск високих посадовців, ми першими розповіли правду про ситуацію на сталеливарному заводі, коли кілька років тому через корпоративний конфлікт акціонерів «стрілочниками» намагалися зробити простих робітників заводу.

«Вісник Кременчука» регулярно висвітлював конфліктні ситуації, пов’язані з рейдерськими захопленнями таких кременчуцьких підприємств, як сталеливарний завод, завод технічного вуглецю, компанії «Кребо». Газета послідовно висвітлювала проблеми малого та середнього бізнесу, в тому числі й щодо поспішного протягуванням Податкового кодексу. Озвучуючи кожну проблему, ми надавали слово експертам та представникам громадськості. Звісно, гострі публікації завжди викликали невдоволення, особливо з боку олігархічних кланів. Однак, підтримка колег і читачів, а також більшості депутатів міської ради минулої каденції дозволяла уникати цензури та забезпечувала журналістам право на свободу слова. За що я надзвичайно вдячна усім.

Не чіпляючись за посаду, скажу: мені не байдуже майбутнє справи, в яку вклала частку своєї душі. Мусимо відповісти собі на питання: чи хотіли б ми мати газету, яка буде і надалі відстоювати інтереси рядових кременчужан, а чи її поступово перетворять у видання з одами меру та угодним йому політикам? Ситуація з призначенням нового головного редактора «Вісника Кременчука», так само, як і побудова принципів роботи редакції – це тест і для нової міської ради, і влади взагалі. Як влада пройде цей тест, побачимо дуже скоро.

З повагою і вдячністю за співпрацю усім читачам, колегам, партнерам Юлія Билина