Свистом і дудінням ознаменувався початок робочого дня в понеділок 14 листопада в адміністрації станції Кременчук, що на розі вулиць Леніна і Халаменюка. Приблизно три десятки людей розташувалися під цим приміщенням з плакатами на кшталт „Керівників злочину – геть з транспорту!”, супроводжуючи свій страйк звуковими ефектами.
Войовничі вільні профспілки станції Кременчук обіцяли перекрити тут проїжджу частину, але, здається, домовилися з міліцією і обмежилися символічним пікетом на тротуарі. Переважну частину пікетуючих становили представники партії „Батьківщина”, що розмахували своїми стягами. Ще частину складали нашоукраїнці, які швиденько зорієнтувалися в сприятливій для політичного піару ситуації і теж принесли свої помаранчеві прапори. Кілька представників місцевого осередку українського товариства сліпих теж тримали плакати залізничників вздовж дороги. Жоден з цих політичних та громадських діячів не є працівником залізниці.
Поштовхом до пікету стало звільнення залізничниці Ірини Сосновської, яка вважає його незаконним. Вона разом з головою вільних профспілок Південної залізниції полтавчанином Сергієм Лашком оголосила з понеділка голодування прямо у приміщенні міського залізничного вокзалу. Ще двоє залізничниць кажуть, що голодують разом з ними. Крім того, паперову пов’язку на голові з написом „голодую” носить представник УНА УНСО та одна жінка з товариства сліпих. Нам повідомили, що ще двоє працівників залізниці голодують прямо на робочому місці. До речі, на наметі у возалі ми помітили портрети Юлії Тимошенко.
Заступник начальника Південної залізниці Олександр Гацько у вівторок приїхав із Харкова і поспілкувався з пікетуючими. Він сказав, що пані Сосновську приймуть на роботу. Але ж вона наполягає, щоб її поновили на роботі зі збереженням пільг. На момент виходу газети нам стало відомо, що голодуючі вирішили подумати ще одну ніч, а в середу оприлюднити своє рішення щодо подальшого голодування.
Тим часом до редакції зателефонувала жінка (не представившись) і поставила під сумнів оголошене голодування. „Хто його контролює?” – запитала вона. У сам факт голодування не вірить і виконуюча обов’язки начальника станції Кременчук Валентина Гончаренко. Вона каже, що вільні профспілки порушують законодавство та вважає все це політичною акцією з метою підірвати роботу на підприємстві. Щодо звільнення пані Сосновської, то вона вважає його законним і залишає право звільненої звернутися до суду.
Тим часом Ліга громадських організацій Кременчука заявила, що 24 громадські організації міста виступили на підтримку пікетуючих і оголосили, що приєднаються до них через три дні з початку голодування, якщо вимоги залізничників не будуть виконані. А ось вільні профспілки погрожують ще й технічним страйком, тобто зупинкою залізничного транспорту, посилаючись на те, що жоден з локомотивів не відповідає існуючим нормам.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.