„Быть иль не быть”

Все було в кращих традиціях радянських партійних з’їздів. В залу Палацу культури Комсомольська не могла пролетіти жодна муха з чужого табору: вхід лише за запрошеннями. Опальний кременчуцький бородай так і залишився з мегафоном та зеленими прапорами під стінами. Зі сцени жінка з чекістською рішучістю проголосила початок громадських слухань, президію, регламент. Здавалося, що зала отримала установку „крок вліво-крок вправо-розстріл”. А далі пішло: „ура-ура металургійному заводу!”.
Обіцяли, що на майбутньому підприємстві, що має бути розташоване за 15 км від Кременчука, буде застосовано безкоксову технологію та захисне австрійське обладнання, що значно скоротить шкідливі викиди в атмосферу, і діяльність комбінату не вплине на довкілля Полтавській області. Мінохорони природного середовища обіцяло насадити ялинок та тополь. Селяни просилися долучити їх до майбутньої інфраструктури, бо хочуть мати роботу, житло, воду, газ і не хочуть хворіти від викидів „Укртатнафти”.
Керівник Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Володимир Бадагов обіцяв, що забір води здійснюватиметься не з Псла, а з Дніпра. Крім того, він каже, що цей забір буде разовим. Бадагов сказав, що „стоятиме до останнього патрона” і вважає демонстративний протест кременчужан проти будівництва нового підприємства оголошенням війни між містами. Інші комсомольчани називали цей протест „політичним шумом”.
Помаранчевий представник з Кременчука полаяв Матицина за шкоду від НПЗ і якось незграбно представив свою позицію щодо металургійного комбінату: „перенесіть його куди-небудь подалі від Кременчука, і ми будемо лише за”.
Юного кременчуцького політика-білявку з центристської партії ледве не заклювали за помаранчевих, які в Кременчуці 'організували своєрідну істерію з приводу майбутнього будівництва'. Можливо, тому більше ніхто з його земляків не пішов на трибуну: ні представники Крюківського та Автозаводського районів, ні еколог міськвиконкому.
Слово брали в основному ті, хто хоч якимось боком прямує на вибори.
543 учасники (у Комсомольську – приблизно 55 тисяч мешканців) одноголосно ухвалили резолюцію, в якій зазначено „просити Уряд, Полтавську облдержадміністрацію та облраду надати підтримку засновникам майбутнього підприємства”.
У вівторок, 13 грудня, цю справу відшліфував губернатор своєю прес-конференцією, на якій оприлюднив „перспективи, умови та наслідки будівництва інвестиційних об’єктів на Полтавщині”, серед яких – металургійний комбінат „Ворскла-сталь”. Його будівництво позиціонувалося як позитив: робочі місця, житло, зарплати, збільшення бюджету, розвиток інфрастуктури. Судити про вплив майбутнього підприємства на навколишнє середовище можна хіба що за закордонними аналогами (в Австрії, Росії, Бразилії). Жодної проектної документації поки що не існує.

Мер Комсомольська Олександр Попов на громадських слуханнях звернув увагу на матеріали досліджень щодо захворюваності (смертності) людей в Україні. Він з оптимізмом сказав, що Комсомольськ доволі вигідно вирізняється на тлі інших міст. Ми скоротили таблицю, взявши для порівняння лише Кременчук, Комсомольськ, Полтаву та Чернівці, де немає важкої промисловості. На жаль, Кривого Рогу, де діє потужне металургійне виробництво, чомусь у таблиці не було, тому ми наводимо Дніпродзержинськ, відомий своєю шкідливою промисловістю.

Захворюваність населення у 2004 році за видами хвороб по містах