«Большая перемена»

Недосконалість системи житлово-комунального господарства викликає багато нарікань. Нещодавно уряд нарешті зробив перші кроки до її реформування. В перспективі планується замінити ЖЕДи об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків. Минулого тижня головний комунальник міста Микола Польщиков, повернувся з наради по реформуванню житлово-комунального господарства, що проходила в Києві. По приїзді він розповів, яким чином всеукраїнська реформа УЖКГ буде впроваджуватися у Кременчуці.
– Миколо Микитовичу, в чому полягає суть реформи?
– Ми маємо поступово відійти від ЖЕДівської системи обслуговування будинків і створювати ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків - Ред) та домові комітети. Перед нами у цьому році попередньо стоїть завдання збільшити кількість ОСББ вдвічі. Поки що створення ОСББ носить рекомендаційний характер.
– Як за новою схемою отримуватимуть послуги мешканці міста?
– Наприклад, жителі 20 будинків обрали собі домоуправителя. Він як юридична особа, заключає договір із енерго- водо- теплопостачаючими та іншими організаціями. Домоуправитель призначає мешканцям плату і розраховується з організаціми, що надають послуги. Таким чином, мешканці отримають можливість самі обрати організацію, яка надаватиме їм послуги, а не обслуговуватися у прописаному їм ЖЕДі. Але в нашому місті підприємства, що постачають воду, світло та тепло, є, свого роду, монополістами. Тому, фактично, право вибору буде поширюватися лише на ЖЕДівські послуги. Тобто домоуправитель має право укладати договір або з будь-яким ЖЕДом на надання послуг, або з окремим слюсарем, тесляром, і.т.д. Це створить певну конкуренцію між ЖЕДами. Щодо таких комунальних підприємств міста як міськводоканал, то є пропозиція зробити корпоратизацію підприємства. Тобто, 51 відсоток має залишатися в комунальній власності міста, а інше можуть викупити юридичні або фізичні особи. Зараз така система надання послуг успішно працює в Естонії, але, на мою думку, втілити її в Україні дуже важко.
– Чи зможуть мешканці міста і надалі обслуговуватися у ЖЕДах?
– Так. Вони матимуть вибір – або створювати ОСББ, або надалі обслуговуватись у ЖЕДах-.
- Хто буде формувати тарифи на послуги?
- Планується створити незалежний регуляторний орган, що буде регулювати тарифи. Зараз будь-яке комунальне підприємство надає свої тарифні розрахунки до міськвиконкому, а виконком приймає рішення.  Ми стали політичними заручниами. А створеня незалежного органц дозволить більш гнучко реагувати на цінові зміни у державі
– Коли почнеться впровадження цієї програми?
– Формується робоча група, яка протягом місяця відпрацює ці заходи. До 1 вересня мають бути призначені домові управителі та забезпечене конкурсне надання послуг. Крім того, при міськвиконкомі має бути створено відділ, який опікуватиметься ОСББ, надаватиме їм фінансову та юридичну підтримку. Домоуправителі ж пройдуть відповідний курс навчання. До речі, не виключений варіант, що домоуправителем можна буде найняти ЖЕД.
– Чи реально за цей рік створити вдвічі більше ОСББ?
– Ні, я вважаю, що це неможливо. Ми протягом кількох років ведемо роз’яснювальну роботу. Зараз у нашому місті створено 107 ОСББ, а в Полтавській області лише приблизно 10. Виконати план в 107 ОСББ нереально.
– З чим стикатимуться мешканці при створенні ОСББ?
– Перше, як створювати ОСББ? Друга, і головна проблема, – фінансова. Об’єднаня співвласників будинків не прибуткова організація. Планується створити державний фонд, у якому ОСББ або комунальні підприємства зможуть взяти безвідсотковий кредит на виконання необхідних робіт. Наше місто фінансово підтримує ОСББ. Цього року ми надали їм 200 тисяч гривень допомоги. До речі, ми єдине місто, яке виділяє кошти з бюджету на потреби мешканців будинків ОСББ. Я хочу підкреслити, що створювати ОСББ потрібно вже зараз. Люди повинні зрозуміти, що інакше вони програють. Адже з кожним роком будинки старішають і потребують більшого ремонту.

Які підводні рифи можуть чекати на членів ОСББ в юридичному плані? Щоб з’ясувати це питання „ТелеграфЪ” звернувся до помічника прокурора міста Світлани Базавлук.

– Світлано Сергіївно, з чим можуть зіткнутися мешканці міста при створенні ОСББ?
– Існує багато юридичних ньюансів. Законодавством діяльність ОСББ ще не врегульована. Ті, хто входить до об’єднання співвласників, юридично мало захищені. Якщо права члена ОСББ порушують, наприклад, ЖЕД не надає йому якісь довідки, він, як член організації, має вирішувати це питання через суд. Прокуратура в діяльність громадських організацій не втручається.
– Чи вигідно, на ваш погляд, зараз створювати ОСББ?
– Я вважаю, що поки не врегульована сфера законодавства, створювати ОСББ невигідно. ОСББ – це не прибуткова організація, тому які кошти вона матиме для, скажімо, капітального ремонту? Лише власні, а ЖЕДам, наприклад, місто на це виділяє гроші з бюджету. Особливо багато питань виникає з наданням пільг мешканцям, якщо серед них є інваліди, пенсіонери та інші пільгові категорії. Об’єднання співвласників – юридична особа, а пільги розповсюджуються лише на фізичних осіб. До того ж, ті, хто входить у ОСББ, безумовно, сплачують більше: їм потрібно виплачувати заробітну плату бухгалтеру, голові, з’являється багато інших витрат. Траплялися випадки, коли бухгалтер ОСББ зникав з грошима.  Особисто в мене є мінімум три випадки, коли у справу втручалась міліція та порушувалась кримінальна справа. А претензії до бухгалтера організації дуже важко пред’явити: для цього потрібно зробити аудит, а це знову ж таки за кошти членів ОСББ.