“Если звёзды зажигают, значит, это кому-нибудь нужно”

Справжні народні герої виходили того вечора на сцену один за одним по свою нагороду – золотисту VIKУ, хвилюючись виголошували короткі емоційні промови. Кругом палали салюти, літали різнобарвні кульки та лунали оплески. З балкону сипалися тисячі купонів із прізвищами переможців, а в їхніх руках тремтіли квіти, на очах блищали сльози. Мабуть, то –  вдячність людям за їхню довіру, гордість за колектив, з яким досягаєш висот і, певно, почуття піднесеної гідності, заслуженої поваги, забутої у повсякденні.
Кілька місяців готувалася ця пишна й хвилююча подія, схожа на свято з неймовірною кількістю піротехніки, феєрверків, концертних номерів, численних високих і шанованих гостей, яких зібрали раз на рік в одній залі. Вишукано і яскраво пройшли урочистості, на яких було безліч сюрпризів, несподіванок (і ... казусів також). Десятки людей були задіяні у підготовці шоу та підрахунку голосів. До речі, за номінантів цьогорічного конкурсу було віддано близько 160000 голосів. Читачі могли надсилати колективні заявки на підтримку номінантів або листи – звичайною чи електронною поштою як у “ТелеграфЪ”, так і в газети “Вісник Кременчука” та “Для дому і сім’ї”.
Народний рейтинг “Людина року” редакція тижневика 'Кременчуцький ТелеграфЪ' та Асоціація сприяння міжнародному бізнесу та розвитку започаткувала три роки тому і за цей час довелося вислухати багато докорів, здебільшого не заслужених. Адже акція – не політична, не заангажована і не приносить прибутку. Вона покликана визначити кращих людей у місті не розпорядженнями згори, а всенародним голосуванням, відкритим і неупередженим. Інтрига у залі трималася до останнього, доки на сцені не відкривався конверт з прізвищем переможця.
Вперше до організації акції “Людина року” було залучено екпертно-академічну раду, котра складалася з 11 шанованих у місті фахівців. У ході акції організатори вирішили, крім 16 номінацій у різних галузях, запровадити ще одну – “Честь і гідність”, за яку не голосували. Нагорода у цій номінації була вручена почесним людям за особливий внесок у життя Кременчука.
Відлунали фанфари, опустилася завіса, золотисті статуетки стали на полиці переможців. Місто визначило своїх героїв, своїх зірок, хоч і невеликих, але яскравих, навіть якщо вони комусь не до вподоби.

“Шоу починається!” Господарі сцени – головний редактор тижневика “Кременчуцький ТелеграфЪ” Сергій Кулясов та відома телеведуча Сніжана Єгорова виявилися органічною парою, елегантною і дотепною, яка тримала увагу залу протягом кількох годин урочистостей.

Іноземних послів гостинно частували національним продуктом – салом та горілочкою прямо під час програми.

Здивуванню “Юного таланту року-2004” Даші Щербини немає меж: щойно “Меценат року-2004” Володимир Матицин сказав,  що дарує їй комп’ютер!

Сергій Кулясов: “І хто писав таким паскудним почерком? За секунду ж на сцену!”
Сніжана Єгорова: “Головне – посміхатися і правильно вимовляти прізвища”.

Для 'Вчителя року-2004' директора 24-ї школи Івана Гаркуші майбутні учні вже підростають.