«Ворскла Сталь», відкрий личко!»

Про безпечний «інтим» між природою та комбінатом
– Технології, що будуть використовуватись на новому металургійному комбінаті екологічно безпечні самі по собі. Тому навантаження на повітря не буде, – заявила у своєму виступі заступник директора Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем Олена Дмитрієва.
– Стічні води не будуть гарячими і скидатимуться у річку Сухий Кобелячок, а не у Псел. Потім вони потраплятимуть на комсомольські очисні споруди, тому впливу меткомбінату на водне середовище теж не буде, – завершила свою доповідь пані еколог.
Від настільки «рожевої» картини у кременчуцьких журналістів повідвисали щелепи – де це бачено, щоб від підприємства металургійної промисловості на 200 гектарах землі не було ніякого впливу? Тому всі мовчки почали слухати наступного доповідача.

«А що ми? Ви на себе подивіться!»
«Звичайно ж, не можна казати, що впливу від комбінату не буде, – ближче до істини розпочав промову фахівець Інституту гігієни та медичної екології Валерій Станкевич. – Але якщо порівняти його викиди з підприємствами Кременчука... Це ж лише 15% від усіх кременчуцьких викидів!!! (Надалі, нагадуванням про шкоду від НПЗ закінчувалися майже всі відповіді екологів-«металургів»). І взагалі, Всесвітня організація охорони здоров’я довела, що у половині всіх захворювань винні соціальні фактори, а забруднення середовища – лише у кожному четвертому випадку». А дійсно, чого перейматися, коли «всі хвороби від нервів»? І яка різниця, що у стакан з отруєною водою нам піділлють ще трохи гидоти?
На запитання, чи безпечним буде відпочинок у дитячих таборах, запрошені науковці-екологи відповіли, що взагалі про дитячі табори на Пслі нічого не чули.

Наука – праця «пильна»
Запрошена кременчуцькою стороною спеціаліст-еколог, директор науково-виробничого центру «Промекологія», Олена Корцова поцікавилась, чому при розрахунках розсіювання пил поділили аж на чотири групи і розрахували розсіювання для кожної окремо. У той час, як це одна забруднююча речовина. Якщо скласти весь пил разом, то виходить перевищення граничнодопустимої концентрації на межі санітарно-захисної зони в 1,8 раза! У відповідь на це, харківські науковці обступили пані Корцову і почали одночасно доводити, що вона не права. При цьому говорити їй вони більше не дали – пан Станкевич так сильно кричав жінці прямо у вухо, що вона була вимушена вийти через головний біль. Після того науковці заявили, що то пил із джерела на території Полтавського ГЗК, і як він опинився у розрахунках по «Ворскла Сталі», незрозуміло. Також спеціалісти не змогли однозначно відповісти на питання, які апарати очищатимуть викиди – один казав, що будуть «сухі» рукавні фільтри, другий – «мокрі» пиловловлювачі.

Вірити і сподіватись
«ТелеграфЪ» попрохав надати схему технологічного процесу металургійного комбінату із вказуванням шкідливих речовин, що будуть виділятися, та апаратів очистки, які будуть встановлені. У відповідь, нам на електронну пошту надійшов малюнок, де дуже схематично порівняно схему доменного процесу та електроплавильного. Про апарати очистки ні слова. Директор департаменту зовнішніх зв’язків «Ворскла Сталі» Максим Прасолов пояснює це тим, що ще не відомо, які підрядні організації встановлюватимуть обладнання. А проект, що розглядався під час круглого столу – лише встановлює норми в які будуть поставлені підрядчики.
Наразі мешканцям Кременчука можна лише сподіватися, що майбутній комбінат відповідатиме нормативам, закладеним в проекті. Мало хто вірить в те, що не можна «обійти» нормативну документацію при будівництві, чи вже при роботі підприємства. Про дотримання норм викидів забруднюючих речовин можна буде говорити не раніше 2010 – 2011 років, коли комбінат почне працювати. А досвіду закриття великих промислових підприємств через екологічні збитки, якщо вони мають місце, в нашому регіоні немає – екологічні пріоритети визнані лише на папері.

Всеукраїнська екологічна ліга, що проводить громадську екологічну експертизу проекту будівництва меткомбінату, вже майже місяць обіцяє з дня на день оприлюднити результати своєї перевірки і направити матеріали в Міністерство охорони навколишнього середовища.