Міськво хитрує зі шкільним харчуванням. Харчування може подорожчати та погіршитись

У вівторок, 12 грудня, у міському відділі освіти відбулось засідання тендерного комітету. На ньому розкрили  тендерні  пропозиції  щодо  постачання до шкільних їдалень харчових  та сільськогосподарських товарів.  «ТелеграфЪ» спостерігав це дійство, і, власне, давно цікавився тендером  на шкільне  харчування. Тож  до початку відкритих торгів ми ознайомились з тендерними  умовами, затвердженими тендерним комітетом на чолі з головою, пані Михайленко (міський відділ освіти, далі в тексті - міськво).  У нас виникло чимало запитань до організаторів торгів.  Але три моменти викликають найбільше занепокоєння:
- порядок  проведення тендеру;
- неузгодженість тендерних документів з міською  санстанцією;
- зміни, внесені комітетом  в тендерну документацію.
Оскільки мова йде про дитяче  харчування, почнемо з найголовнішого – його безпечності.  На нашу думку, тендерний комітет – складаючи технічне завдання – забув про дітей. Так, до технічного завдання на постачання харчових продуктів тендерний комітет вніс такі товари, як вершкове масло жирністю 62,7%;  овочі, консервовані з використанням оцту (огірки, помідори, кабачки) та м’ясо на кістці. Перелік цих харчових продуктів (як і всіх інших) комітет не узгодив з міською  санстанцією. «ТелеграфЪ», у свою чергу, отримав офіційний  лист (№ 3359)  з  міськСЕС.   У листі, з посиланням на відповідні підзаконні акти, міськСЕС повідомляє, що вершково-рослинні масла (яким є масло з жирністю 62,7%) заборонені для дитячого харчування. Також категорично заборонено використовувати для харчування дітей у школах овочі, консервовані з додаванням оцту. Особливе занепокоєння міськСЕС  викликає  пропозиція тендерного комітету завозити до шкіл м’ясо на кістці. Спеціалісти санстанції нагадують, що жодна шкільна їдальня не має  спеціального цеху для обвалки (обробки) туші. А проведення обвалки м’яса у неналежних умовах може призвести до поширення у харчоблоці  шлункових інфекцій.  Якщо ж вони виникнуть у харчоблоці, то будуть і у школярів. Тому міськСЕС  наполягає на необхідності постачати школам лише готовий м’ясний напівфабрикат. Крім того санстанція висловлює здивування з приводу того, що тендерний комітет міського відділу освіти не узгодив з нею перелік харчових продуктів для шкіл.
У «Телеграфа» ж відверте здивування викликало саме технічне завдання на постачання продуктів. Так, в ньому вказано, що цукор, борошно та крупи мають завозитись в упаковках вагою 1 кг.  Тут виникає одразу два запитання – про ціну та про незручність упаковок. По-перше, ціна. Будь-яка господиня знає, що роздрібний товар в упаковці завжди дорожчий, ніж опт, який найчастіше фасується у мішки по 25-50 кілограмів. Наприклад, пакет цукру-піску вагою 1 кг  коштує у середньому 3,40 грн. А кілограм цукру з мішку – 3,00 грн. Те саме з крупою. Пакет гречаної крупи коштує, у середньому, 4, 40 грн. А кілограм з мішку – 4,00 грн.  То навіщо завідомо вписувати у технічне завдання формат товарів, які стовідсотково приведе до подорожчання продукції?
Це перше. Але ж є ще й проблема використання.  «ТелеграфЪ» свого часу знайомився з технологічним процесом приготування їжі у шкільних їдальнях. Наприклад, у тістозамішувальну машину одразу висипається від 17 до 21 кілограма борошна.  Як члени тендерного комітету уявляють собі цей процес з використанням пакетованих товарів?  Стоїть тітка біля машини і висипаю по пакетику? Скільки вона так сипатиме? Наскільки це доречно?  Ці запитання ми поставили голові тендерного комітету міського відділу освіти пані Михайленко:
- Пані Михайленко, поясніть будь-ласка, чому цього року вперше тендерний комітет запропонував учасникам постачати цукор, борошно та крупи у пакетах по 1 кг?
- Коли я навчалася на курсах і отримувала сертифікат, мене вчили, що я повинна ставити всім учасникам однакове завдання.
- Так однакове завдання – це постачати цукор, а не сіль, хіба ні?
- Ні. Один учасник постачатиме цукор у мішку, інший у пакеті, інший ще в чомусь.
- Але яке це має значення? Для державних закупівель головне  ціна, а ціна пакетованих товарів вище, відповідно, подорожчає і шкільна їжа, приготована з пакетованих товарів?
- Я маю поставити всім учасникам однакове завдання.
- Світлано Олександрівно, закон забороняє тендерному комітету вказувати конструкцію або тип предмета закупівлі. Але ж ваші крупи в пакетах по кілограму – це саме тип предмету закупівлі. Хіба це не порушення?
- Я вже вам пояснила – я повинна всім учасникам поставити однакове завдання!
 Така у нас вийшла розмова. Залишається знайти відповідь на єдине запитання – кому вигідно  постачати сипучі продукти в пакетах?  Причому вигідно саме сьогодні. Бо ми перевірили – у тендерних умовах минулих років жодного разу не пропонувалося завозити борошно та цукор  пакетами.
 Відповідь на це запитання міститься  у списку учасників тендеру. Як повідомила голова тендерного комітету, у понеділок, на засіданні комітету, розглядались тендерні пропозиції лише двох фірм – «Богдан» та «Діадема». Обидві фірми пов’язують з ім’ям  відомого в місті підприємця пані Голосної.  У  ПП «Діадема» вона директор. У ПП «Богдан» директор пан Кулініч. Тим не менше, в Кременчуці  «Богдан»  нерозривно пов’язаний саме з пані Голосною. А  що таке «Богдан»?  Це мережа магазинів роздрібної торгівлі харчовими – причому у значній кількості пакетованими -  продуктами.
То на чию користь тендерний комітет прописав  тендерне завдання?
І ще одне. Пакетовані продукти практично завжди дорожчі за опт. Дешевшими від опту вони можуть бути у двох випадках. Коли мають гіршу якість, або ж коли прострочений термін використання. То чим міський відділ освіти збирається годувати школярів?