Фільм про фільм

Скоро Новий рік – 2007 вже усівся на носі і чекає своєї черги, проводжає радісним поглядом 2006-й. Кому як, а 2006-му не так уже й радісно. Адже він – цілий рік життя. Було в ньому багато різних подій. Кременчук 2006-й проживав, наче кіно про себе дивився. Тому, проводжаючи старий рік, «ТелеграфЪ» вирішив пригадати, чим нам ці 365 днів запам’яталися. Він «зняв» свій фільм. Фільм про фільм.

У перші дні 2006 року кременчужани, як і всі українці, переймалися «газововими війнами» з Росією. Батареї в оселях холоднішали, гаряча вода стала не такою вже й гарячою, і ми боялися, що Росія нас зовсім «відріже». Щоправда, так жорстоко «старший брат» з нами не повівся, але ціни на газ для України таки підняв – до 95 доларів за тисячу кубів.

20 січня на першому Занасипі сталося «ЧП». Через аварію вийшла з ладу система опалення у 14-ти багатоповерхівках. Декілька квартир залишалися без тепла близько тижня. Нічні морози сягали в ті дні 25-28 градусів.

27 січня на колишній авіабазі «Полтава» на металобрухт порізали останній важкий бомбардувальник Ту-22МЗ.

10 лютого двоє заїжджих молодиків розстріляли за містом кременчуцького таксиста. «Гастролери» спокусилися на автомобіль-таксі «КІА». Правоохоронці ловили зловмисників за допомогою вертольота та службових собак. Хлопців затримали того ж дня за 15 кілометрів від місця злочину у селищі Вишеньки Козельщанського району.

23 лютого на першому Занасипі у власній оселі з автомата Калашникова застрелився 42-річний кременчужанин. У підвалі загиблого правоохоронці знайшли цілий арсенал зброї.

8 березня на місцевому пивзаводі стався вибух. На четвертому поверсі адміністративно-виробничого будинку двоє комсомольчан та один кременчужанин розбирали за допомогою зварювального апарату металеві конструкції. Приблизно о пів на другу дня через витік газу з балона пролунав вибух. Всі троє зварювальників загинули.

26 березня Кременчук ходив на вибори. Для себе ми обрали нового старого мера пана Глухова. Більшість місць у міськраді віддали Партії Регіонів. У Верховну Раду ми теж послали більше регіоналів.

На початку квітня Кохнівський хлібзавод підняв ціни на хліб більш ніж на 20 відсотків. Так, «кирпичик» до підвищення коштував 1 гривню і 15 копійок, після підвищення – 1 гривню 40 коп. Чорний «Дарницький» став коштувати 1 гривню 30 копійок. Раніше його можна було купити на 25 копійок дешевше. Слідом поповзли догори і ціни у інших виробників хліба.

30 квітня на площі Незалежності відбувся фінал грандіозної акції «х-ОЧУ-и-МЕТЬ!» від «Телеграфа». Замість однієї «Таврії», яку газета обіцяла розіграти між своїми читачами як головний приз, «ТелеграфЪ» віддав народу дві. А ще того вечора ми розіграли між читачами всі призи, що залишилися «безхозними» протягом акції – мобільні телефони, велосипеди, мікрохвильову піч, путівку в Єгипет тощо.

У ніч з 3 на 4 травня на приватній СТО, що у 7-му Хорольському тупику, сталася пожежа. В результаті вщент згоріло п’ять автомобілів. Від вогню також постраждав моторний човен. Таке собі «вогнище».

26 травня Президент Віктор Ющенко підписав наказ про призначення на пост губернатора Полтавщини Валерія Асадчева. Тоді призначення киянина Асадчева викликало невдоволення серед деяких обласних політиків. Зокрема, соціалісти вважали його чи не викликом з боку Президента. Крісло під паном Асадчевим хитається й досі.

На початку червня у кількох кременчуцьких школах випробовували нову систему складання випускних іспитів – тестування. Учні, які взяли в ньому участь, скаржились, що завдання розраховані на вундеркіндів, а вчителі – що тести складали люди, далекі від школи та дітей.

26 червня наша збірна виграла у збірної Швейцарії 3:0 після серії пенальті і вийшла в одну четверту Чемпіонату світу з футболу. Всю ніч вулицями міста ходили збуджені вболівальники, розмахуючи національними прапорами і горлаючи державний гімн. Радощам не було меж!

У червні один з найбільших парків міста – парк МЮДа – вирубали вщент. Під ніж пішли клени, ясени, каштани, берези, в’язи, тополі та акації – всього 326 дерев. Дозвіл на знесення дерев у міськради отримало ТОВ «Аматор-М», щоб побудувати на їх місці черговий торговельно-розважальний комплекс.

Ось коли зимові «газові війні» з Росією відгукнулися кременчужанам – з 1 липня ми почали жити за новими тарифами. Міськвиконком майже вдвічі підвищив тарифи на гарячу воду, опалення та послуги водоканалу.

13 липня, спеціально до Дня металурга, комсомольчани разом з керівництвом області заклали «перший камінь» під будівництво металургійного комбінату «Ворскла-сталь». Із лопатами в руці губернатор Полтавщини та мер Комсомольська допомогли зробити перші межові знаки, що вказують місце забудови майбутнього гіганта. На той час дозволу держави на побудову комбінату ще не було. Всіх необхідних паперів у «Ворскли-сталь» немає і понині.

22 серпня на території колишніх артскладів, а тепер на місці майбутнього будівництва мікрорайону “Озерний”, було забито першу палю. Перший будинок обіцяють звести і заселити вже в 2007 році.

Увечері, 25 серпня, Кременчуцький сталеливарний завод захопили невідомі, озброєні битами, димовими шашками і гумовими кулями. Того дня на підприємстві змінилося керівництво (щоправда, старе вже 4-5 вересня повернулося назад). Медики госпіталізували до лікарень сім чоловік, ще 40 була надана допомога на місці. Уперше Кременчук заговорив про рейдерів та про силове захоплення промислових гігантів.

24 серпня, у День Незалежності, до нас приїхали «Маски-шоу» – не ті, що хазяйнували на стальзаводі, а справжні – Барський, Постоленко, Бузько, Малахів, Делієв, Волошин. З них і почався «зорепад», який просто посипався на місто.

31 серпня завзяті хлопці з автоматами з’явилися і на сажовому заводі. Вони без пояснень поклали на підлогу охорону, «загребли» голову спостережної ради. Потім начебто відбулися збори акціонерів, які обрали нове керівництво… Слово «рейдерство» зайняло достойне місце серед лексикону кременчужан.

16 вересня на стадіоні «Політехнік» зібралося чи не все жіноче населення міста – приїхав Діма Білан. «Я пришел на вашу землю, чтоб подарить часть свого сердца», - кричав дівчатам Білан. Дівчата обливалися рясними сльозами від щастя.

24 вересня у селі Недогарки трагічно загинула 22-річна дівчина. Того дня там тренувалися аматори кременчуцького авіаційно-технічного спортивного клубу. Вони виконували стрибки з парашутом з літака АН-2. Сильним поривом вітру двох парашутисток віднесло у бік Кременчуцького водосховища. Одній дівчині вдалося врятуватися. Іншу через чотири дні знайшли у морі за дев’ять кіломерів від дамби.

В середині вересня у місті з’явилися нові 500-гривневі гарненькі купюри з портретом філософа Сковороди на лицевій стороні та «всевидячим оком» на зворотній.

22 жовтня до міста завітав пан Кіркоров. Концерт зірки у міському Палаці культури пройшов на «Ура!» – Філіпу аплодували, стоячи.

Слідом за паном Кіркоровим до нас на гастролі приїхала студія «95-й квартал». 25 жовтня хлопці дали свій єдиний концерт у міському Палаці культури. Жартували «квартальники» на тему своїх улюбленців – Катю Пушкарьову і Вітю Януковича. Публіці сподобалося.

1 листопада кременчужан наздогнало чергове подорожчання – абонплата за телефон зросла на 15 відсотків.

3 листопада свій концерт у Кременчуці дав Борис Моїсеєв. Пан Моїсеєв привіз нам програму «Чужий», а також представив глядачав відроджене тріо «Експресія». Публіка приймала Крихітку Борю не гірше за пана Кіркорова, що приїздив до нас «на заробітки» минулого місяця – теж бурхливо аплодуючи і стоячи. 

22 листопада кременчужани мали змогу відвідати сольний концерт Ірини Білик. Пані Білик відпрацювала свою програму на совість – публіка проводжала її гучними оплесками і 20 хвилин викликала на біс.

На початку грудня кременчужанам представили проект нового мосту через Дніпро. Він матиме дві роздільних смуги з трьома смугами руху на кожній. Будівельно-монтажні роботи орієнтовно потягнуть на 2,4 мільярди гривень. Фахівці впевнені, що при гарному фінансуванні міст можна збудувати за шість років.

9 грудня Театр танцю Світлани Шумкової подарував кременчужанам вечір вишуканого балету. Окрім вихованців пані Шумкової, у програмі взяли участь зірки балету із Санкт-Петербурга та Києва.

Увечері 14 грудня «добрі дітки» повідомили міліції про те, що залізничний вокзал заміновано. Вокзал «поставили на вуха», але вибухівку сапери так і не знайшли. Жартівників знайшли того ж вечора. Двоє 15-річних учнів Потоківської допоміжної школи-інтернату пояснили працівникам міліції, що їм було «просто цікаво», що з їхнього дзвінка вийде.

17 грудня нам показали справжнього Казанову і розповіли, які пристрасті бушували в душі найкращого в світі коханця – до міста приїхав Тарзан (Сергій Глушко) зі своєю виставою для дорослих «Казанова». Стриптизу не було, хоча всі й чекали. Натомість були вірші Цвєтаєвої у виконанні мужнього Тарзана.

25 грудня до Кременчука нарешті прийшла зима.