П’ять малюків, про яких забули їхні янголи-охоронці

Під час Різдвяної літургії  у соборі Святого Петра, в ніч на 25 грудня,  Святійший  Папа Бенедикт XVI  закликав прочан зробити  2007-й рік  роком  допомоги  немовлятам.  Папа звернувся до громади з проханням  зглянутись на страждання маленьких дітей, не захищених від  жорстокості та байдужості  батьків.
Папа зробив людству дуже слушну  пропозицію. Але  кременчужани  випередили Святішого отця приблизно  на  місяць.  З початку грудня, в рамках щорічної доброчинної акції  «Телеграфа»  «Влаштуй малим свято»,  вони  почали  зносити до редакції   новорічні  подарунки та кошти  для вихованців  потоківської  спеціальної  школи-інтернату.  За два тижні до завершення акції, до редакції  надійшло SMS-повідомлення. Нам написала Катя. Разом зі своїм маленьким сином вона лежала у повзунковому відділенні міської  дитячої  лікарні. І побачила там  п’ятьох  малюків, яких ніхто не відвідував.  Катя  просила  редакцію  допомогти малим.
28 грудня  «ТелеграфЪ»  відвіз  дитячі речі до лікарні.  До набору на кожного малюка увійшли: теплий дитячий  костюм;  повзунки;  кофтинки;  іграшки; памперси;  дитяче масло;  присипка;  вітаміни «Кіндер біовіталь», мазь «Деситин» та «біфітум бактерин».

За годину до від’їзду. Мишка, Малюк та інші м’які іграшки поїхали до кременчуцької спеціальної школи, а памперси та повзунки – до дитячої лікарні.

Катрусі – у відділенні її звуть Катюшка – 8 місяців. До лікарні її привезли міліціонери. А викликали міліціонерів сусіди. Катрусі певною мірою пощастило – аби вона жила не у «малосімейці», а деінде, історія могла б скінчитися  зовсім  погано.  Катрусина мама просто  забула прихопити її з  собою, коли дременула з міста.  Де вона зараз, ніхто не знає. А восьмимісячна  дитина  певний  час  жила сама у кімнаті.  Сусідки забігали посидіти з нею та чимось нагодувати.  Чекали – може, повернеться  мама. А потім викликали міліцію.  Наразі вирішується питання про позбавлення матері Катрусі  батьківських прав. Скоріше за все,  дитя опиниться у Будинку малюка.
Іноді Катеринку в лікарні відвідують сусідки.  Вона їх впізнає.

Аліна – найменша. Їй лише  чотири  місяці. Після народження вона тяжко захворіла.  В лікарні  лежить  давно.  Іноді до неї приходить мама.  Вона не збирається відмовлятися від  дитини остаточно, але...  Мати хворіє на туберкульоз, у неї  відкрита форма хвороби.  Живе у «малосімейці».  І  куди забирати маленьку хвору Аліну,  її мама не знає.

Сергійко – найстарший  серед малюків. Йому півтора роки.  До лікарні його  теж  привезли міліціонери. Малий жив у селі, у нього була сестричка.  А куди поділися батьки, невідомо.  Зараз вирішується питання про позбавлення їх батьківських прав.
Коли Сергійку привезли до лікарні,  він всіх  боявся  і постійно  ховався. Пройшло чимало часу, поки він роззнайомився та перестав плакати, побачивши дорослих людей.  Потім у нього завівся друг – зелений пластмасовий ведмедик.  Вдвох їм веселіше. А на днях хлопцю ще й подарунок принесли – одна з мам, виписуючись, подарувала дитині дуже симпатичні картаті штанці та джемпер.  Здається, подарунок Сергію подобається.

Саша  дуже слабенький і майже  весь  час спить. Надто багато хвороб  випало на його зовсім  маленьке  життя. Саші 10 місяців. Він лежатиме у лікарні ще довго.  До нього приходить мама. Разом з семирічною Сашиною сестричкою, вона живе у «малосімейці». Лікарі ухиляються від розмов про подальшу  Сашину долю.
А яскраві веселі  іграшки, що висять над його ліжечком, хлопчику подарувала одна з кременчужанок, яка лежала тут зі своєю дитиною.

Данилко вже зовсім не немовля.  Йому рік.  Але він найбільш боязкий серед усіх  дітей.  Від  вусатого  фотокореспондента  «Телеграфа» хлопчик  намагався сховатися у манежі. Заспокоївся лише, коли медсестра узяла його на руки та пообіцяла, що ніхто його не забере звідси.  І все одно малий ховався за медсестру від великого дядьки.
Даню теж привезли до лікарні  міліціонери.  Вони забрали дитину з холодної хати, в якій немає ані печі, ані газу.  Там, у холоднючій  крюківській   розвалюсі, залишилась велика родина з купою дітей.   Це сумнозвісні в місті  Ш.  Кілька років тому вони мешкали на Молодіжному. І їхнім дітям там збирали їжу.  Тепер вони опинилися у ще гірших умовах у Крюкові. 
Даню іноді  відвідує  мама.  Одного разу вона приносила  йому печиво. Але хлопчика  тимчасово передадуть до Будинку дитини – адже  малий не переживе зиму у тій холодній хаті, де мешкає його родина.

Катеринка дуже раділа гостям і нікого не боялася.  Показувала свої  іграшки і просилася на ручки.  Але  лише  дорослі пішли до дверей, дитина  відчайдушно заридала. Катеринка боїться залишатися сама в кімнаті. Бо ніколи не знає, чи прийде до неї потім хоч хтось.

P. S. Якщо маєте бажання допомогти п’ятьом малюкам  та  іншим «отказникам», які потрапляють до повзункового відділення міської дитячої лікарні, телефон для довідок: 5-18-95.  Відділення має найбільшу потребу у памперсах  та  дитячому одязі.