На Батьківщині Г.Сковороди планується відкриття музею-заповідника філософа і поета

На Батьківщині Григорія Сковороди у селі Чорнухах Лубенського полку на Полтавщині планується відкриття музею-заповідника філософа і поета. Про це журналістам заявив перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Іван Близнюк. 'На цьому тижні я проводжу нараду, де буде створено оргкомітет про відзначення 185-річного ювілею Г.Сковороди і в перспективі відкриття музею-заповідника на його Батьківщині в с. Чорнухи. Крім того цього року буде обов'язково відкрито туристичний маршурут з відвідуванням майбутнього музею Сковороди',-заявив Іван Близнюк. Нагадаємо, Григорій СКОВОРОДА (22.11/03.12.1722 - 29.10/09.11.1794) - філософ і поет. Народився у с. Чорнухах Лубенського полку на Полтавщині в козацькій родині. Після закінчення сільської школи продовжив освіту в КМА (1734 - 41, 1744 - 45, 1751 - 53 рр.), де отримав ґрунтовні і всебічні знання, в тому числі й з філософії. З 1753 р. викладав поетику в Переяславському колегіумі, де написав свій перший твір - 'Рассуждение о поэзии и руководство к искусству оной'. Застосований Сковородою новий метод виховання, що полягав в індивідуальному підході до учнів з метою виявлення і плекання притаманних їм природних схильностей, а також нетрадиційна інтерпретація проблем поетичного мистецтва спричинилися до ускладнення стосунків з єп. Характерними рисами філософії Сковороди є діалогічність і символічно-образний стиль мислення. Філософію розуміє як мудрість, як життя в істині, побудоване на засадах його вчення. Підґрунтя його філософії становить його концепція про дві натури і три світи, згідно з якою світ складається з двох натур - видимої і невидимої, зовнішньої і внутрішньої, тварі й Бога. Сковорода написав безліч творів, серед яких найвідоміші-'Сад божественних пісень', 'Байки харківські', 'Вступні двері до християнської добронравності', 'Наркіс. Розмова про те: пізнай себе', 'Симфонія, названа книга Асхань, про пізнання самого себе', 'Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті (товариська розмова про душевний мир)', 'Розмова, названа Алфавіт, або Буквар миру', 'Книжечка, що називається Silenus Alcibiadis, тобто Ікона Алківіадська', 'Книжечка про читання Святого Письма, названа Жінка Лотова', 'Боротьба архістратига Михаїла зі Сатаною про це: легко бути добрим', 'Суперечка Біса з Варсавою', 'Вдячний Еродій', 'Убогий Жайворонок', 'Діалог.