Референдум не за горами... Чи «простять» меру дерева, тарифи та лічильники?

17 лютого міські опозиціонери провели громадські збори з  приводу проведення референдуму на тему: відставка мера Миколи Глухова та депутатів міської ради. Опозицію представляли місцеві керівники руху «Народна самооборона», «зелені» та декілька громадських правозахисних організацій.
Необхідний кворум для проведення зборів - 200 громадян, набрався через 40 хвилин після початку заходу, що вплинуло на швидкість прийняття рішень. Представник міськвиконкому, до речі, пробувши на заході до 13.00, нарахував в залі лише 140 осіб
Головуючим зборів було обрано опозиціонера Леоніда Куліченка. Тих, хто зібралися, не треба було довго в чомусь переконувати – майже одностайно вони погоджувались з усім, що лунало зі сцени.
«Глухов та його команда приймають антисоціальні рішення, що пригнічує фізичний та моральний стан кременчужан, – говорить Леонід Куліченко. – Вони працюють на корупцію, тому припинити їх повноваження шляхом референдуму є доцільним кроком міської громади». Найбільше виступаючі обурювались з приводу підвищення комунальних тарифів, «поборів» за лічильники та вирубки зелених насаджень в Кременчуці. На слуханнях було створено ініціативну групу по збору підписів для проведення міського референдуму.  Список «ініціаторів» та протокол зборів, за словами Леоніда Куліченка, подано на стіл меру міста 20 лютого. Впродовж 10-ти днів він може його затвердити або відмовити, якщо для цього є законні підстави. Активісти збираються зібрати як мінімум 25 тисяч підписів за проведення референдуму.

На кожному етапі оформлення документів з проведення референдуму по відставці мера є  багато «підводних» каменів, які можуть « утопити»  ініціативу.
«Дири» в Законі. «Закон «Про Всеукраїнський та місцевий референдум», прийнятий ще в 1991 році, мало деталізований. У ньому навіть не вказана кількість підписів, які необхідно зібрати для його проведення. Це визначається в міськраді при видачі свідоцтва ініціативній групі. В свідоцтві клерки мерії вказують,  до якого часу і скільки підписів слід зібрати ініціаторам референдуму аби мер вирішив - проводити його чи ні. Цікаво, що обмежень у кількості підписів не існує. У міськраді можуть навіть назвати стільки ж, скільки в місті зареєстровано виборців»,- заявила в інтерв’ю «Телеграфу» юрист Комітету виборців України Таміла Радченко.
Вона зазначає, що підписи громадян, які виступають за проведення референдуму, згодом передаються в міськраду. Там мають упевнитися в їх справжності і визначити, наскільки вони відповідають вимогам закону. Але прописаної процедури перевірки підписів закон не містить. Це дає противникам референдуму змогу додатково «провалити» ініціативу.
Згідно із законом, після того, як підписи пройшли перевірку, рішення про проведення референдуму приймає мер. І він же має визначитися, вносити чи ні питання про його проведення на розгляд сесії міськради. Остаточно вирішують, бути референдуму чи ні,  міські депутати. Дату проведення вони призначають на сесії міськради.
Не пізніше ніж за 25 днів до проведення референдуму повинна бути сформована виборча комісія. Саме вона згодом може визнати підсумки референдуму недійсними. І Закон знову не говорить, які саме порушення можуть призвести до скасування рішення.
«Звичайно, ініціатори референдуму можуть всі дії влади, що заважатимуть проведенню референдуму, опротестовувати в суді».- каже пані Радченко.

Етапи проведення місцевого референдуму:

• Створення ініціативної групи
• Реєстрація ініціативної групи в місцевій раді та видача реєстраційного свідоцтва
• Збір підписів
• Перевірка справжності підписів в міськраді
• Рішення про проведення (чи не проведення) референдуму приймає мер
• Голосування міської ради за проведення референдуму і призначення  дати його проведення