28 травня 2007 року на 74 році пішла з життя добре відома і шанована в Кременчуці людина – Володимир Єлисейович Маслов. Прощання з почесним громадян

Некролог 28 травня 2007 року на 74 році пішла з життя добре відома і шанована в Кременчуці людина – Володимир Єлисейович Маслов, професор, науковець, відмінник освіти України, заслужений працівник освіти України, перший директор Кременчуцької філії Харківського Політехнічного інституту та перший ректор Кременчуцького Державного політехнічного університету, Почесний громадянин міста Кременчука. Народився Володимир Єлисейович 11 червня 1933 року в селі Чутове Чутівського району Полтавської області. Він із золотою медаллю закінчив школу, з відзнакою - Харківський авіаційний інститут. У 1969 році очолив Кременчуцький загально-технічний факультет Полтавського інженерно-будівельного інституту. Володимир Єлисейович Маслов беззмінно був на чолі цього закладу протягом всіх його реорганізацій, з 14 серпня 1974 року - він ректор Кременчуцької філії Харківського політехнічного інституту. Саме Володимир Маслов став ініціатором створення у Кременчуці власного університету, завдяки його наполегливості у 1997 році цю мрію було успішно втілено в життя - Кабінетом міністрів була прийнята постанова «Про створення Кременчуцького державного політехнічного інституту». Цей вуз він очолював до 30 жовтня 2002 року та й на пенсії справу свого життя не залишав, тому до останнього часу був радником ректора КДПУ. Володимир Єлисейович завжди займав активну життєву і громадську позицію, був небайдужим до долі рідного міста і його мешканців, впродовж 20 років кременчужани надавали йому кредит довіри, обираючи його депутатом міської ради. В депутатському корпусі міста він завжди відстоював інтереси освіти, науки і культури, дбав про впровадження в життя нових ідей, технологій у цих галузях. Все своє життя Володимир Єлисейович Маслов присвятив роботі на благо рідного міста і його мешканців. Він був не тільки розумним, вимогливим, принциповим керівником, справжнім професіоналом своєї справи, але й виховав не одне покоління кременчужан, які стали прекрасними спеціалістами і отримали добру путівку в життя. Плідна праця і високий професіоналізм Володимира Єлисейовича високо оцінені на державному рівні – він нагороджений орденом «Знак пошани», медалями «За доблесну працю», «Ветеран праці», дипломом та медаллю Національного проекту «Золота книга ділової еліти України». За значний внесок у розвиток вищої освіти в Україні Європейським комітетом громадських організацій ЮНЕСКО нагороджений дипломом та золотою медаллю в номінації «Ректор ХХІ століття». Важко навіть перерахувати всі нагороди, які мала ця заслужена людина. Смерть невблаганна, вона забрала від нас не просто прекрасну людину, видатного науковця, хорошого сім’янина, але й справжнього кременчужанина – патріота свого міста. Не стало Володимира Єлисейовича Маслова, але світла пам’ять про нього навічно залишиться в наших серцях. Ми глибоко сумуємо з приводу тяжкої непоправної втрати і висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким покійного. Глухов М.В., Коваленко В.М., Коваленко А.В., Івко В.М., Онищенко В.В., Порицький М.М., Кулінічев К.П., Биков О.І., Крикливець І.І., Бугаєнко М.І., Хоменко В.П., Усенко С.О., Овчаренко В.С., Данилейко М.І., Приходько В.І., Чурсін В.П., Прокопчук Я.Д., Урін О.В., Матійченко В.Ф., Залудяк М.І., Кисельов В.В., Литвиненко В.І., Провізіон Ф.Х., Іпатенко О.М., Матицин В.М., Лєготкін Г.І., Василенко С.К., Приходько В.І., Парнета М.П., Білоусько І.П., Акімов В.І.