Як Кременчук спеку переживав

Минулого тижня Україну знову накрило хвилею спеки. Пітніли всі – і Захід, і Схід. Кременчужани теж не прохолоджувалися, а страждали разом зі співвітчизниками. Найспекотніше нам було минулого четверга. 19 липня у міському краєзнавчому музеї, де ведуться спостереження за погодою, зафіксували температурний максимум теплого періоду нинішнього року – стовпчик термометра показував 37°С. У цей же день почали бити на сполох і наші читачі – вони дзвонили до редакції і схвильовано розповідали, що їхні розігріті на сонечку «балконні» та «віконні» термометри показують усі 62°!

Зануритися б уводичку по саму маківку, та Дніпро, як на зло, зацвів і засмердівся. «Днепр зеленеет, солнышко блестит»…

… та кременчужан зеленим Дніпром не налякаєш. У нас до різнокольорової води – стійкий імунітет з народження. І не таке бачили.

До речі
А козачок-то засланий… і африканський
Заступник директора міського краєзнавчого музею з наукової роботи та синоптик за фахом Ірина Соколова каже, що винуватець української літньої спеки кожен рік один і той же – Азорський антициклон із Північних районів Африки. Він завжди приносить із собою спеку та засушливу погоду.

Статистика в тему
– Майже кожне літо у нашому місті, починаючи з 2001 року, було спекотним, – розповідає Ірина Соколова. – Так що високі температурні показники – для нас не новина. Як правило, найспекотніше у нас – у липні та серпні. Цього року аномально теплим був квітень, а в третій декаді травня прийшла справжня літня спека. Тоді ми подолали позначку у 30°С.
Літо 2001. У липні мінімальна температура повітря уночі не опускалася нижче 20°С. Удень стовпчик термометра сягав 36°-38°С. На Дніпрі та у Кременчуцькому водосховищі масово гинуть двостулкові молюски, бички та тюлька.
Літо 2002. Весь липень того року видався спекотним. В окремі дні термометри показували 37°-39°С.
Літо 2003. У цілому, температура влітку не перевищували 30°, та в серпні ми таки подолали цю позначку.
Літо 2004. Останній тиждень липня характеризувався температурою 28°-30°С.