У КДУ пройшла конференція на скандальну тему

28 жовтня – офіційна дата визволення України від фашистів. Тож 20 жовтня Кременчуцький державний університет (КДУ) спільно із краєзнавчим музеєм провели відповідну науково-практичну конференцію. Тема – 65-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників. Нині ця тема в Україні певною мірою скандальна, і активно використовується спекулянтами від політики. Щойно почалися вибори, політики голосно заспівали стару пісню про «прорадянську» східну Україну та «бандерівську» західну. Тож і наукова конференція вийшла ненудною і непростою. Найцікавіші доповіді пролунали на секційних заняттях. Але і відкриття було цікавим. Найдовшу промову виголосила декан юридичного факультету КДУ, доцент Плаксій. Тема доповіді – «Українське питання у Другій світовій війні». Пані декан вказала на певну ідеалізацію та героїзацію діяльності Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА) в сучасній Україні. А також дуже обережно висловила сумнів щодо доречності тотального «примирення» бойовиків ОУН-УПА та ветеранів Радянської Армії. Взагалі, пані розповідала цікаві речі, які, на жаль, було важко почути через відсутність мікрофону.

«А ты – не летчик...»

Наостанок ми приготувалися слухати доповідь місцевого краєзнавця-аматора пана Бишенка. Він колекціонує моделі літаків та досліджує таємницю льотчика Виноградова. Ми якраз збиралися дізнатися цю таємницю, але пан Бишенко образився – на його думку, йому дали замало часу для такої значної доповіді. Тож вразливий краєзнавець (і колишній віце-мер) почав доповідати, потім роздратувався та заявив, що «тема сложновата для слушателей».

Таємниця льотчика Виноградова так і залишилась нерозкритою. Шкода льотчика.

В Інституті історії України НАНУ вважається найбільш коректним визначення Вітчизняної війни, як Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу. На думку науковців, недоречно визначати її ані як війну українського народу, ані як німецько-радянську війну.

Комп’ютер – українофоб!

У друкованих матеріалах конференції нас зацікавила монографія «Кременчук: окраїнне місто». Ми підійшли до її автора – 37-річного професора, доктора історичних наук пана Вирського (Інститут історії України НАНУ, Київ). І поцікавились, чому він вважає Кременчук окраїнним містом? Адже «окраїна» – це якось несолідно. Професор тихим голосом пояснив, що назва його монографії – «Кременчук: українне місто». Термін «українне» професор вважає у даному випадку автентичним. Адже саме «українним» називався Кременчук у старих польських літописах, де й знайдені перші документальні свідчення про існування нашого міста. До речі, пан Вирський стверджує, що реальна, задокументована дата появи Кременчука – 1637 рік. А от 1571-й, на який ми звикли посилатися, – це, скоріше, міф.

Щодо текстової помилки у друкованих матеріалах конференції, пан професор зазначив, що не лише комп’ютер кременчуцького університету, а й більшість київських комп’ютерів автоматично виправляють слово «українне» на «окраїнне».

Цікаво, чи знає про таку недостойну поведінку українських комп’ютерів Президент? Адже українська автентичність – улюблена тема пана Президента. Одразу після трипільської культури та бджолярства.