Телефон-утопленик

 – На другий день відпочинку вирішили з одного острівця переміститися на інший. Нормальні люди поїхали човном – у нього всі не влізли. Раптом у одного товариша прострелила ідея – мовляв, знає, як туди дістатись по суші. Народ ще не відійшов після першого дня гулянки, всі були напідпитку і погодились. Ну і пішли – а виявилось, що там потрібно йти вбрід. Води по горло, водоростей купа, та ще ж і велетенські, а я їх боюсь! А ми з телефонами, про них взагалі забули. Я там застрягла і, врешті-решт, хлопець з компанії згодився мене перенести. Ну а мобілку я взяла у рот – куди ще її можна покласти?! А тут бац – моя нога заплуталась у якійсь водорості, я як злякалась, як загорлаю…І все. Телефону гаплик. Його шукали-шукали, але так і не знайшли. Так якби ж це був перший випадок! Рік тому потонув мій смартфон, купила його десь за дві штуки. Тоді у човні пливли з одного берегу на інший. Майже пристали до нього. Я як з човна вилазила, перекинула його, і все полетіло. Телефон здох. Тепер новий. Оце як не щастить, то не щастить!