Приватизація малосімейок затягується

19 березня виконком розгляне рішення щодо формування фонду соціального житла – з числа будинків для малих сімей. Кімнати в соціальних гуртожитках  не підлягатимуть приватизації. За яким критерієм влада визначатиме, кому віддавати житло у власність, а кому – ні, з’ясовував «ТелеграфЪ».

Приватизація кімнат у так званих малосімейках затягується. Раніше управління житлово-комунального господарства повідомляло про те, що на розгляд кожного засідання виконкому готуватимуть рішення принаймні по одному гуртожитку. Потім передаватимуть документи на сесію міськради. Нагадаємо, наприкінці минулого року міськрада дозволила приватизацію кімнат у двох колишніх гуртожитках «Укртатнафти», які були передані місту. Та на цьому процес і загальмувався.

Міський голова Микола Глухов повідомив, що деяким будинкам для малих сімей буде надано статус «соціальний гуртожиток». А відповідно – люди не матимуть права приватизувати там кімнати.

Проект рішення «Про формування та використання фондів житла соціального призначення та для тимчасового проживання громадян у Кременчуці» готує юридичний відділ виконкому спільно з УЖКГ. Дане питання виконком розгляне 19 березня, поки що воно в стадії розробки. Інга Капралова, начальник юридичного відділу виконкому, пояснила, що керується законом «Про житловий фонд соціального призначення».  Це має  бути комунальне житло – новозбудоване або реконструйоване, а також «вилучене на підставі судових рішень або визнане безгосподарним». Нового соціального житла міська влада не будує. Отже, є два шляхи: реконструкція старих малосімейок і паралельно з цим – суди за кімнати з громадянами, які там не проживають. А отже, формально, не потребують житла.

Попередньо йдеться принаймні про один гуртожиток на вулиці Молодіжній, 5, який хочуть зробити соціальним.

– Це один із найзанедбаніших комунальних будинків. Буде розроблена програма з реконструкції та капремонту, – пояснює Інга Капралова.

Окрім соціальних гуртожитків, будуть соціальні квартири. На таке житло сформують спеціальну соціальну чергу (окремо від загальної черги на квартирний облік). Право на нього матимуть малозабезпечені громадяни, сироти та інші категорії, які потребують соцзахисту. Поселяти туди мають на тимчасове проживання – наймач житла при цьому залишається на квартирній черзі, і (теоретично) може отримати щось більш пристойне.

– А що ж робити громадянам, які хочуть приватизувати свої кімнати і мають на це повне право, якщо вони опиняться у соціальному гуртожитку, що не підлягає приватизації?

– Тому зараз ми й проводимо інвентаризацію в гуртожитках та перевіряємо, хто живе там на законних підставах, а хто – ні. На тих, хто займає кімнати незаконно, подаємо позови до суду. У звільнені кімнати в гуртожитках, де буде дозволена приватизація, відселятимуть людей, які хочуть свої кімнати приватизувати. Це в тому випадку, якщо вони опиняться в гуртожитках, які матимуть статус соціальних, – каже пані Капралова.

Оксана Кийло, заступник начальника УЖКГ, має дещо іншу точку зору. Вона каже, що на даний час буде достатньо й одного соціального гуртожитку.  А в усіх інших варто зробити паралельно і соціальні кімнати, і ті, які можна буде приватизувати. Таким чином питання приватизації кімнат можна вирішити без «великого переселення» з одного гуртожитку до іншого.

– Соціальний   гуртожиток – це окрема будівля, а соціальне житло – це дещо інше поняття, – пояснює пані Кийло. – Такий гуртожиток призначений для соціально незахищених громадян, наприклад, для дітей-сиріт. (У нас зараз один такий будинок – на Гагаріна, 24.) В усіх інших гуртожитках та будинках може бути визначено соціальне житло: окремі кімнати або секції – за рішенням органу місцевого самоврядування.

До теми

Як «звільняють» соціальне житло

На питання, де взяти вільні кімнати під соціальне житло, Оксана Кийло відповідає так само як і Інга Капралова: через суди знімати з реєстрації громадян, які не проживають у гуртожитках більш, ніж півроку.

У минулому році міська влада разом з управляючою компанією «Житлорембудсервіс» ініціювала позови про визнання 57 мешканців малосімейки по вулиці Льва Толстого, 36 такими, що втратили право користування кімнатами. Історія вийшла з дуже негарним присмаком: людей, проти яких подали позови, навіть не викликали до суду. Рішення були ухвалені заочно. А в один «прекрасний» день управляюча компанія «Житлорембудсервіс» підігнала вантажівку – людські речі вивезли, а кімнати опечатали. (Детальніше «ТелеграфЪ» писав про це у 2009 році, у №13, 18, 30) Прокуратура опротестувала дані рішення суду, зараз Автозаводський райсуд розглядає ці справи    повторно.

У цьому році юрвідділ виконкому подав 30 аналогічних позовів до мешканців малосімейки по вулиці Першотравнева, 39. Запевняють, що цього разу все буде законно – людей викликатимуть до суду. Жодне рішення ще не ухвалене. «ТелеграфЪ» слідкуватиме за долею цих справ.

Порадимо тим, хто тимчасово тікає до родичів від комунальних негараздів малосімейок: частіше навідуйтеся до своїх кімнат, якщо не хочете їх втратити. Не дайте «жеківцям» скласти (за півроку) три акти про ваше непроживання, з якими вони потім підуть у суди.