Останнім часом східні танці стають все популярнішими. Якщо ви побуваєте на якомусь міському концерті, де виступатимуть кременчуцькі колективи, то обов’язково побачите дівчат, що вбрані в яскраві, різнобарвні костюми зі східними мотивами. Вони плавно покачують стегнами, прогинаються, простягають догори руки, демонструють, як «танцює» їхній живіт. І роблять все, аби спокусити глядача. Не дивно, що багато хто з дівчат захотів навчитись такому ж мистецтву і записався на курси, що коштують 100-150 гривень.
– Мені не вистачало чогось такого, куди можна подіти енергію. Тому я вирішила піти на танці й обрала східні, – розповідає кременчужанка Олена. – Спочатку, звичайно ж, було важкувато, після танців тіло боліло, бо не було фізичної підготовки. Потрібно, щоб була розтяжка, гнучкість, прес. Я вдома потім додаткового його качала. Особливо навантаження йде на ноги – рухатись потрібно на напівзігнутих ногах, на цьому будується весь танок. Тим, хто у дитинстві займався у танцювальних колективах, було легше запам’ятовувати малюнок танцю. Бо я рухи запам’ятовувала, а коли потрібно все поєднати, що за чим іде, то це не одразу вдавалось. Але мені сподобалось, це цікаво!
Фахівці зазначають, що дійсно-таки кременчужанки стали більше уваги звертати на східні танці. Вони допомагають ставати гарнішими, спокусливішими та граціознішими.
– Можна сказати, що останнім часом побільшало людей, що хочуть займатись східними танцями. Бо це можливість себе реалізувати, адже не всі можуть піти, скажімо, на бальні танці, особливо якщо вам вже за 20. А на східні танці йдуть від 15-ти і до 55-ти. Вони дозволяють підтримувати себе у гарній формі, до того ж це яскраві, ефектні костюми, – каже Тетяна Некористнова, керівник колективу «Іль-хам».
Вона додає, східні танці поділяються на кілька течій, найпопулярніший з них – аравійські:
– Цей танець жіночний, загадковий, спокусливий. За технікою виконання він не дуже складний, рухи більш природні. Індійські танці менш популярні. Вони собою являють стиль спілкування, це танець-розповідь, де кожний рух щось означає. Також є таке відхилення, як трайбл. Воно зараз дуже популярне. Це суміш східного танцю із модерном, так званий танок племені. Він більш незалежний, інша пластика…
Опанувати науку східного танцю і навчитись елементарним рухам, аби танцювати для себе, може спробувати кожен. Але щоб добитися більших результатів, потрібно чимало часу та зусиль.
– Для початкового рівня потрібно займатись роки два. А для середнього – не менше п’яти років, – каже пані Тетяна.
Східні танці – це не лише звабливі, пластичні рухи, але й яскраві та ефектні костюми. Дівчата з арт-студії «Хайят» кажуть, що своє вбрання вигадували і робили самі.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.