Що вам запам’яталося із розповідей очевидців Великої Вітчизняної війни?

Моя бабуся була в Німеччині на воєнному заводі у роки Великої Вітчизняної, то її розповіді завжди пам’ятатиму. Цікаво було, що нарівні з жорстоким ставленням на виробництві, німецькі селяни ставилися до наших юнаків та дівчат нормально, підгодовували їх.

Героїзм тих людей, які проливали свою кров за прийдешні покоління, за майбутнє, є для нас великим прикладом. Мені завжди цікаво послухати спогади своїх літніх сусідів, а інколи просто в житті зустрічаються люди, які пам’ятають війну. Ці розповіді вражають до сліз. Це подвиги і на передовій, і в тилу.

Мій прадід загинув на тій війні. Знаю про неї із розповідей прабабусі. Знаю, що загинув прадід на День Перемоги в Німеччині, саме тоді, коли встановлювали прапор радянський. Майже всю війну пройшов, та не повернувся додому.

Найбільше вразило в розповідях те, що був у того покоління патріотизм, любов до Вітчизни. Знаю, що воювали, йшли на смерть, гинули, але все одно йшли. Зараз такого немає і не буде. Мій дід про війну розповідав, але помер давно…