Ось герой нашої рубрики Роман пише трансмузику. І не те, щоб впадає від неї у транс. Але задоволення від процесу отримує. Колись давно, ще у восьмому класі, він любив рок. Але провчившись цілих чотири курси у дніпропетровському медичному інституті, страшенно захопився трансмузикою. А чому тут дивуватися? Медичні інститути з їхніми повчальними семінарами у моргах взагалі дуже сильно впливають на вразливі натури. Власне, на Романа інститут вплинув настільки сильно, що вони вирішили розлучитися – хоча би на якийсь час. А з трансмузикою Роман відтоді, навпаки, не розлучається ніколи. Має вдома власну якщо не студію, то лабораторію – комп’ютер, клавіші, те се.
Мабуть, час уже розповісти про саму трансмузику. Ну, що ми можемо сказати? Колеги Романа – спеціалісти із загадкового безконтактного масажу – якраз під неї працюють. Ми й послухали. Цікава така музика, дивно схожа на картини Реріха – така ж беземоційна. Втім, особисто ми у ній мало що тямимо. Тож дослухалися переважно до Романа. А він розповів, що цей напрямок у музичній культурі започаткували ще «діти квітів» - десь у 70-х роках. Від самого початку музика була електронною, з етнічними елементами. Поки ми слухали, все думали
– якщо це музика «дітей квітів», там, крім етнічних елементів, мала бути ще й трава. Або гриби. Але Роман це заперечує. А у «дітей квітів» напряму вже не запитаєш – де вони, ті квітучі діти? Геть усі давно зів’яли.
До речі, у Кременчуці проходять фестивалі трансмузики – Trance Open-Air. Все, як треба - «на природі», подалі від дратівливих сусідок. Народу чимало приїздить. Але є одна проблема – цього року хлопці ніяк не можуть знайти дизельний генератор. А без нього на природі не розвернешся. Тож, панове, якщо маєте генератора і згодні здати його на добу в оренду, телефонуйте до редакції. Допоможіть, чим можете, носіям кременчуцької трансмузики!
А ми поки розповімо, чим нас ще так здивував Роман. Уявіть собі, він пам’ятає Тарковського! Більше того, дивиться фільми цього забутого генія інтелектуального кіно. Крім того, Роман разом з мамою працює у дуже специфічній галузі – він займається масажем обличчя. Клієнтки – дами. Але це вже зовсім інша історія. І для іншої рубрики.
Ось герой нашої рубрики Роман пише трансмузику. І не те, щоб впадає від неї у транс. Але задоволення від процесу отримує. Колись давно, ще у восьмому класі, він любив рок. Але провчившись цілих чотири курси у дніпропетровському медичному інституті, страшенно захопився трансмузикою. А чому тут дивуватися? Медичні інститути з їхніми повчальними семінарами у моргах взагалі дуже сильно впливають на вразливі натури. Власне, на Романа інститут вплинув настільки сильно, що вони вирішили розлучитися – хоча би на якийсь час. А з трансмузикою Роман відтоді, навпаки, не розлучається ніколи. Має вдома власну якщо не студію, то лабораторію – комп’ютер, клавіші, те се.
Мабуть, час уже розповісти про саму трансмузику. Ну, що ми можемо сказати? Колеги Романа – спеціалісти із загадкового безконтактного масажу – якраз під неї працюють. Ми й послухали. Цікава така музика, дивно схожа на картини Реріха – така ж беземоційна. Втім, особисто ми у ній мало що тямимо. Тож дослухалися переважно до Романа. А він розповів, що цей напрямок у музичній культурі започаткували ще «діти квітів» - десь у 70-х роках. Від самого початку музика була електронною, з етнічними елементами. Поки ми слухали, все думали
– якщо це музика «дітей квітів», там, крім етнічних елементів, мала бути ще й трава. Або гриби. Але Роман це заперечує. А у «дітей квітів» напряму вже не запитаєш – де вони, ті квітучі діти? Геть усі давно зів’яли.
До речі, у Кременчуці проходять фестивалі трансмузики – Trance Open-Air. Все, як треба - «на природі», подалі від дратівливих сусідок. Народу чимало приїздить. Але є одна проблема – цього року хлопці ніяк не можуть знайти дизельний генератор. А без нього на природі не розвернешся. Тож, панове, якщо маєте генератора і згодні здати його на добу в оренду, телефонуйте до редакції. Допоможіть, чим можете, носіям кременчуцької трансмузики!
А ми поки розповімо, чим нас ще так здивував Роман. Уявіть собі, він пам’ятає Тарковського! Більше того, дивиться фільми цього забутого генія інтелектуального кіно. Крім того, Роман разом з мамою працює у дуже специфічній галузі – він займається масажем обличчя. Клієнтки – дами. Але це вже зовсім інша історія. І для іншої рубрики.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.