Що чути в місті?

– Та що ж казати? Пенсія мала! Хіба на 360 гривень проживеш?! За нинішніми цінами мінімум треба, щоб хоча б 1000 гривень отримував пенсіонер. Хочеться краще вже пожити. Не вистачає ні на що. Ні на харчування, ні на ліки. Більше 100 – квартира одна, та телефон ще. Ходила субсидію оформляти – якийсь акт видумують, ніби-то – діти війни. Це перший раз таке. Боюсь, що хоч би не забрали те, що було. 

– Холодно! З комп’ютерних клубів не виходимо. Там зараз повно людей, є й черги.
Канікули у вузах закінчилися – мучимося знову на заняттях, сьогодні якраз перший день. А події? Які у нас в місті можуть бути події?!

– Для мене як для працюючого пенсіонера важливі лише ціни і здоров’я. А ріст цін же несамовитий! Ну й вибори. Знову народ обманюють і при бубнових інтересах залишать. Стільки партій балотується – 46, а відповідальність за державу не може взяти ніхто. Колись хоч комуністи за це бралися... Он у Америці дві партії. І демократи ніколи не виграють, ви помітили? В сенаті у себе в одну дудку голосують, для держави, а сперечаються на вулиці. Демократії і в нас не було й не буде!

– У березні, як усі знають, відбудуться вибори, отож їх найбільше і обговорюють. Вони – на першому місці. Люди обурюються тим, що в країні бракує грошей на дороги, на їх розчистку, на благоустрій, на щось корисне. Тим часом усі кошти зараз спрямовано на виготовлення бюлетенів, організацію виборів. На другому місці – наша екологія – побудова металургійного заводу поблизу міста. У нас і так вистачає промисловості. Якщо збудують ще щось, то це не відповідатиме ніяким нормам. Люди побоюються того, що вода та повітря стануть ще бруднішими, і жити тут буде просто неможливо.

– Про політику і про морози, про те, що в квартирах знову холодно. Комунальникам платимо ні за що. Про те, що життя стало гіршим. Навіть, люди, які працюють, не мають достатньо коштів, щоб звести кінці з кінцями. Про те, що всі шкільні батьківські збори зав’язані на фінансових питаннях – що придбати для школи, скільки грошей на ремонт. У нас чудова школа, гарні педагоги, але належне фінансування не забезпечено.
Про те, що з приводу вступу в НАТО слід проводити референдум. Хочеться, щоб Україна залишалася незалежною. Як Швейцарія, наприклад. Щоб у неї була власна політика, економіка. Ми не мусимо обов’язково кудись вступати!