Коханння – це....

Коля Орофей
- Колю, ти закоханий зараз?
- Так.
- А  в кого?
- В Дашу.
- Що значить бути закоханим?
- Це коли подарунки дарують, коли не б’ються, коли товаришують.
- А ти Даші дарував щось?
- Так, я їй браслет подарував.
- Що таке кохання?
- Це коли все на п’ятірку.

Даша Храмова
- Даша, а ти закохана в Колю?
- Так.
- А хто першим закохався, ти в Колю чи Коля в тебе?
- Я в Колю.
- Чому саме Колю ти обрала?
- Тому що він мені дарує подарунки.
- Що значить бути закоханим?
- Веселитися.

Полінка Мельниченко
- Полю, що таке бути закоханим?
- Це коли дядя і тьотя люблять одне одного і цілуються язиком.
- Дитяче кохання чим відрізняється від дорослого кохання?
- Дорослі цілуються язиком, а маленькі – ні. А ще дорослі займаються однією справою разом.
- Яким має бути хлопець, щоб ти в нього закохалася?
- Ще не знаю.

Олежек Шепета
- Олежку, ти закоханий зараз?
- Так.
- А в кого?
- У Владу, ой ні, у Ксюшу.
- Чому ти закохався у Ксюшу?
- Тому, що вона гарна, добра, ласкава.
- Що значить бути закоханим?
- Це значить кохати один одного.
- А як ви кохаєте одне одного?
- Мовчки...

Микола Кропивка, лікар-психіатр
– Любов – це, однозначно, почутття. Однак воно має біологічну основу. Життя на землі у будь-якій його формі, чи то у формі мікроорганізму, чи то у формі людини розумної, – підкоряється трьом основним інстинктам: харчовому, статевому та інстинкту самозбереження. Це і є біологічний механізм, який дає нам можливість існувати. Якщо людина втрачає один із інстинктів, вона помирає. Задовольняти ці три основні інстинкти ми можемо окремо: там поснідали, там ніч провели... А можемо і в комплексі: провели ніч, прокинулися і разом поснідали. І все це в комплексі, всі ці три основні інстинкти в парі задовольняти легше, в тому числі й інстинкт самозбереження, адже в ньому криється інстинкт материнства – продовження роду.
Людина так створена, що чоловік – це не „ціла” людина, і жінка – це не „ціла” людина, а разом – чоловік та жінка – це цілісна біологічна істота, яка краще пристосована для задоволення трьох основних інстинктів.

Раїса Ілюха, акушер-гінеколог, директор Центру допомоги вагітним жінкам „Родина”
- З точки зору медицини, любов, а саме закоханість – це сплеск гормонів. Наші високі почуття до об’єкту кохання зумовлені викидом в організм гормонів ендофінів, їх ще називають гормонами радості, щастя. Цей викид є пусковим організмом для позитивного як психо-емоційного, так і фізичного здоров’я. Відомо, що закохані менше хворіють, краще справляються з фізичними навантаженнями. З почуття захоплено-сексуального любов згодом трансформується в почуття відповідальності, коли подружжя  усвідомлює, що родина не може щасливо існувати винятково на емоційному допінгу. Люди, які не знають цього, часто отримують тяжке душевне потрясіння від однієї думки про те, що любов померла. Часто доводиться чути: „сімейне щастя розбилося вщент, зіткнувшись з повсякденністю і побутом”.  Насправді, любов трансформувалася, набула нового змісту, перетворилася в піклування одне про одного.

Отець Юрій
- Все Євангеліє пронизує одна ідея: Бог – це і є Любов. Світ створено Любов’ю Божою. Бог – це початок і кінець світу. Все живе і дихає енергією Бога, енергією любові. Той, хто по-справжньому любить одну людину, любить увесь світ.  Все наше життя передбачає, що людина повинна навчитися любити. Поки дитина маленька, про неї піклуються батьки, коли вона дорослішає, у неї з’являється більше відповідальності. Коли вона зустрічає людину, з якою вирішує з’єднати своє життя, їй необхідно поступитися своїм егоїзмом, щоб у житті з’явилося місце для коханої. Коли у пари народжується дитина, з’являється ще більша необхідність у вмінні жертвувати собою заради інших. Немає більшої любові ніж та, коли ви віддаєте життя свої за други своя. Так каже Христос. Віддавати життя своє – це не означає помирати, це значить присвятити своє життя іншим, поступитися своїми інтересами для того, щоб зробити іншого щасливим. Любов робить людину зрячою, вона відкриває людину назустріч світу. Слова, які священик читає на обряді вінчання, мають глибокий зміст: чоловік, який не возлюбив дружину, як самого себе, не любить себе. Чоловік і дружина – це одне тіло, одна плоть. Любов – це сила, яка дає світу енергію життя. Якщо є справжнє кохання між двома людьми, вони не вдвох, вони з Богом.

Тетяна Петришинець, філолог
– В українській мові є слова „любов” і „кохання”. Любов – це високе почуття, це слово вживається  в широкому значенні. Любити можна все прекрасне, наприклад, музику, поезію, рідні місця, Батьківщину, матір. Слова „кохання” і „любов”  мають різні значення. Кохання –  більш вузьке поняття. У тлумачному словнику є семантичне значення цих слів. Кохання –  почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі. Це поняття дається з позначкою: рідко те саме, що й любов. А любов – це теж почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статті. Однак сказано, що любов необов’язково повинна бути статевою – це ще й прихильність духовна: спільність інтересів, думок, прагнень, мети. Що цікаво, в російській мові існує „любовь” і  „влюбленность”. Російська „любовь” на українську може перекладатися і як „любов”, і як „кохання”. Однак, у нашій мові немає слова, еквівалентного російському „влюбленность”.  Тож,  виходить, українці, якщо вже закохалися, то серйозно.

Анатолій Самодрін, філософ, ректор університету „Україна”
Переконатися в тому, що любов існує, можна лише тоді, коли любиш когось. Спостерігаючи за любов’ю і не відчуваючи її, людина лише здогадується про те, що любов існує, однак не знати її природи. Спробуємо розглянути поняття любові з точки зору теорії прогресу, яку ще у ХІХ столітті виклав видатний філосов Костянтин Леонтьєв. Він помітив, що у розвитку усього живого існує два піки. Перший пік називається „спрощення першого роду”, це коли із чогось загального, згорнутого з’являється бутон, який розкривається, тобто спрощується.  Отримавши ключ до запуску механізму розмноження і включивши ці процеси, бутон згортається і цвітіння призатухає. Потім, після зупинки фотосинтезу, відбувається  повторне явище спрощення, коли стигне плід, яки йнесе в собі зернятко, яке знову упаде в грунт, і знову розпуститься і зацвіте. Бутон – це жага кохання, сигнал про те, що я йду на зустріч. Плід, який з’являється після того, як квітка відцвітає, – це кохання.
Любов можна розглядати як пошук елементу доповненості до цілого, до щастя. Слово „щастя” походить від „сочастія”, це теж прагнення єднання до цілого. Таким чином молода людина ще не осмислено, а природньо ставиться  до  пошуку своєї половини, як до необхідності. У літніх людей фізіологічний аспект кохання опиняється  на другому місці, а на першому – думка, а саме спорідненість думок з коханою людиною. Потреба кохати в людині існує до кінця життя. І любов триває до кінця життя, але це почуття трансформується. Біологічне іде на другий план, а на перший план виходить більш соціальне явище. Григорій Сковорода каже: людина творить серцем, тобто вона шукає спорідненості. Спорідненість індивідуальних профілів закоханих і доповнює їх до цілого, створюючи для обох рівновагу.
Стан любові настає тоді, коли ми синхроно мислимо і синхронно творимо. Таким чином можна сказати що, сучасне суспільство має навчитися генерувати з себе творчість, тоді ми навчимося любові.Бо любов - це і є творчість, відповідальність, великий детермінант стійкості людини. Говорять, людина, яка любить, несе в собі Бога. Зберегти любов – це талант, а таланат – це генетична спрямованість індивідуального профілю. Чим сильніше ми розбудили любов, чим точніше ми її знайшли, тим довше ця любов буде інсувати ідоповнювати людину.