Кременчук у Києві засвітився двічі

Купа дорогих іномарок, правоохоронці, машини ДАІ та вже звичний з часів помаранчевої революції атрибут – пікет. Все це 11 березня супроводжувало церемонію нагородження переможців загальнонаціонального конкурсу „Людина року”, яка проходила в Національному палаці “Україна”. Цього року церемонія була ювілейною –  десятою. До числа лауреатів конкурсу потрапив і кременчуцький мер Микола Глухов. Разом з мерами Запоріжжя та Кам’янецьк-Подольська він обійшов своїх колег з понад 40 міст України. Звичайно ж, приємно знати, що досягнення Кременчука визнали на державному рівні. І приємно було чути слово „Кременчук”, яке звучало зі сцени Національного палацу.
Але Кременчук того дня відзначився двічі. Близько сорока пікетників під прапорами кременчуцьких “Бойового братства”, “Партії зелених”, “Рідного міста”, “ПРП”, “Нової хвилі” та інших, пікетували вхід до головного палацу України, вигукуючи антиглухівські лозунги. Наші були єдиними, хто приїхав до Києва, стояв під дощем,  аби висловити свою незгоду з рішенням академічної ради. Колеги з київського телебачення констатували, що поганий піар – це теж піар. “Тепер ваше місто буде „у всіх на слуху” та в Києві знатимуть, що там є такий міський голова, як Глухов”, – ділилися своїми думками з кременчуцькою пресою столичні журналісти. Пікетників всередину палацу не впустили.
Натомість, навіть за запрошенням потрапити до зали було не просто. Понад тисячу гостей святкової церемонії, спочатку проходили через металеву рамку безпеки під пильним оком численних охоронців. У самому ж фойє палацу гостей зустрічала музика та стійки буфетів. Не обминули буфет і кременчужани. Зазначимо, що підтримати мера до Києва прибули кременчуцькі промисловці-важковаговики: Геннадій Леготкін (колісний завод) та Володимир Приходько (вагонобудівний завод). Невідомо, що пили та їли міський голова з друзями, однак в меню ми вичитали, що коньяк в палаці “Україна” коштує від 4 до 98 гривень за 50 грамів, бутерброд з ікрою можна придбати за десять гривень. Тож мер і Ко, випивши по 50 грамів для хоробрості, увійшли до зали, де серед майже тисячі претендентів обирали лише 19 переможців.

Третьою номінацією була номінація “Мер року”. Член вищої академічної ради загальнонаціональної програми “Людина року”, прес-аташе Українського союзу промисловців та підприємців Марина Кінах та народний артист Юрій Рибчинський вийшли на сцену з конвертом, в якому значилося прізвище переможця. Кілька хвилюючих моментів – і його ім’я назване. Переможцем номінації став мер Запоріжжя Євген Карташов.
Які емоції відчував наш мер у момент, коли оголошували номінацію, ми запитали у самого пана Глухова.
– Я думав про місто. По-перше, мені приємно, що сьогодні при визначенні “Людини року” названо і Кременчук. Це нагорода не міському голові, це нагорода всій територіальній громаді. Я гордий за те, що серед багатьох міст експерти визначили спочатку 40, а потім обрали три міста. Мабуть, у нас справи не гірші, ніж в інших містах, а вихід у фінал означає, що навіть кращі.
Мер, запевнив нас, що не засмутився, що нагорода дісталася не Кременчуку: “Я працюю не заради нагород”, – підсумував він.