Що чути в місті?

– Про вибори. В основному про парламентські. Люди, особливо літні, заплутуються в партіях. Одні кажуть: треба Януковича вибирати, ті – Ющенка, ті – за Глухова, ті – за Надошу. Багато людей сперечаються. А насправді – нічого сперечатися, треба зробити свій вибір, щоб для України було краще. Більшість налаштована йти голосувати, але вибори будуть проблематичні в цьому році.

– Що нікому не можна вірити. Всі кажуть, що вибори влаштовані для того, щоб лише пролізти туди. Ті політичні сили, що лідирували в нашому місті років півтора тому, вже відстають. Говорять про партії і про лідерів. Обговорюють особистості. Зокрема, Глухова. Що зняли його з кандидатів, потім відновили, а суть нікому не відома. Народ думає, що його як популярного кандидата хотіли очорнити. 

– Люди завжди говорять про одне і те ж: що манка подорожчала. Але це не важливо. Навіть, якщо манка подорожчала, сонечко все одно сяє, незабаром листячко з’явиться, а значить, жити будемо добре. А все решта, вибори і таке інше – не важливо. Головне у цьому світі – діти. Є питання вічні, а є – тимчасові. Тимчасові не важливі.

– Я була в Карпатських горах, каталась там на лижах, відзначала там 8 Березня, прощалася з зимою. Це так здорово! Сніг і сонце! Приємне спілкування. Там буває багато кременчужан. У мене навіть з’явилася ідея створити в нашому місті клуб гірськолижників. Я вже сім років займаюсь квітковим клубом, який збирається щосуботи в Палаці культури. Тому впевнена, що й клуб лижників з’явиться обов’язково.