Що ви хотіли б повернути з радянського минулого?

– Стабільність. Упевненість у завтрашньому дні, зараз її дуже не вистачає. У наш час можна розраховувати тільки на свої сили. Раніше життя було спокійніше та приємніше, більш комфортне, я б сказала. А так більше нічого. Зараз все яскраве, молодь яскрава, красива, більш цілеспрямована. Також у неї зараз більше перспектив на майбутнє.

– Я хотів би повернути забезпеченість усіх роботою. Тоді безробітних було мало. Людину працевлаштовували відразу після закінчення навчання. А також нормальне ставлення держави до навчання та освіти. Стабільність – це само собою. Якщо є робота, то є  стабільність і впевненість. Зараз саме цього не вистачає нашій державі.

– Напевне, більше всього я б хотів повернути роботу, яка тоді була у кожного. А також ті підприємства, які тоді працювали і були прибутковими. Стабільна зарплатня, стабільне майбутнє, всього цього зараз дуже не вистачає. А також дуже сумую за тими стосунками між людьми, які були тоді. Зараз людина людині – ворог. Буває дуже важко знайти взаєморозуміння з іншими. Раніше все було набагато простіше, люди спілкувались легше. Всі були доброзичливіші один до одного.

– У мене тоді було гарне, щасливе дитинство. Часто відпочивали з друзями в піонерських таборах. Зараз, на жаль, у наших дітей такого немає.  В усьому іншому зараз жити краще. Хто як може, так і заробляє. Якось більш вільно себе почуваєш. А ще – ніякого дефіциту! В одному магазині можна купити все, що тобі потрібно. Я ще пам’ятаю той час з величезними чергами. Можливо, пенсіонерам зараз важче жити, а мене все влаштовує. Якщо є нормальна робота, то й жити непогано.

– Я б хотіла повернути все! Тоді була інша школа, інша система освіти. А особливо – медицина! Зараз же у лікарню потрапляти страшно! Така ностальгія за всім тим! Навіть за білими фартушками у школі! Тоді ще був комсомол і це, я вважаю, було правильно! Тоді діти хоч чогось боялися! За погану успішність одразу батьків у школу викликали! Зараз же цього немає, а дарма!