Чому нардеп Шаповалов не голосував ані за новий Кабінет Міністрів, ані за Програму діяльності уряду

11 грудня Юрій Шаповалов не проголосував за Програму діяльності нового Кабміну (проект Постанови № 1330). Тобто, він не підтримав і програму діяльності новообраного уряду.
 
«ТелеграфЪ» запитав нардепа, чому він не голосував за новий склад Кабміну, хто з міністрів йому не подобається, та чому він не підтримав Програму діяльності уряду?

1. Голосування за Кабінет Міністрів.

При затвердженні складу нового Уряду я підтримав кандидатури міністрів, які пропонував Президент. Ці кандидати, по-перше, мені були вже знайомі, по-друге, було обговорення кандидатур, можливість поставити запитання щодо діяльності цих міністерств.

Але що стосується інших кандидатур, у мене виникло ряд зауважень, через які я вирішив не голосувати за склад Уряду в цілому.

Насамперед, ні особисто я, як і більшість позафракційних мажоритарників, ні депутатська група «Воля народу», до якої я входжу, не мали можливостей познайомитися з кандидатами в Кабмін: на зустрічі із нами ніхто не приходив, подання нам вручили за кілька хвилин до голосування. По-друге, я був проти пакетного голосування за всіх кандидатів – не було можливості задати запитання, поцікавитися баченням роботи міністерств у майбутніх міністрів. Такий підхід суперечить декларованим орієнтирам щодо впровадження європейських стандартів у державному управлінні. Виходить, що на словах всі обіцяють суворо дотримуватися букви закону, а на ділі знову повертаємося до старих методів роботи з Верховною Радою.

Що стосується персоналій, то в мене великі сумніви щодо очільника Міністерства аграрної політики. Я з великою повагою ставлюся до Олексія Павленка, добре знаю його по роботі в мережі «Фокстрот», він чудовий менеджер, але наскільки добре він знає сільське господарство, щоб взятися за керівництво галуззю у такий складний час? Мені здається, що при призначенні міністрів знову спрацював принцип квотного розподілу посад, але аж ніяк не прагматичний професійний підхід.

2. Голосування за Програму Уряду.

Скажу відверто, урядова програма викликала в мене чимало розчарувань. Я готовий підтримувати найжорсткіші реформи, насамперед – в правоохоронних органах, судовій системі, армії. Але в програмі я побачив лише декларативні загальні слова, жодної конкретики. Тобто, це була не програма дій, а свого роду декларація.

Та особливо для мене неприйнятним є плани уряду щодо економії коштів через запровадження зниження соціальних стандартів: зниження заробітних плат вчителів, медиків, стипендій студентів, тощо. Пропоновані реформи в освітянській галузі фактично вводять платне навчання у школах, скасовуючи, наприклад, безкоштовне забезпечення підручниками. Не можу погодитися із рішенням відмовитися від безкоштовного харчування, особливо учнів молодших класів. У цій програмі дуже багато суперечливих та неприйнятних положень. Таке відчуття, що цією програмою уряд хоче запровадити не режим економії, а режим збідніння людей.

Перед тим, як економити на своїх громадянах та залазити до них у кишені, уряд мав би ліквідувати існуючі корупційні схеми, а вищі посадові особи та інші держчиновники показали приклад економії державних фінансів почавши із витрат на себе.

Ще раз зауважу – я готовий підтримати всі ініціативи уряду стосовно дієвих і справедливих і ефективних реформ, забезпечення швидкої євроінтеграції України, але реформи повинні починатися не там, де грошей і так обмаль, а там, де тіньові мільйони і мільярди.