«А ми від мера Матицина!»

Зранку 14-го, – коли по хатах ходять малі посипальники, бажають щастя та врожаю, – до кількох будинків в районі міськвиконкому завітали дещо специфічні відвідувачі. Чемні громадяни дзвонили у двері. Господині вискакували з наготованими посипальникам  цукерками та гривнями. А їх (господинь) чемно запитували, які вони мають соціальні проблеми. Які проблеми постійні? А які виникли нещодавно? Господині, зрозуміло, трохи  буксували. Ну, які проблеми зранку на старий Новий рік?  Ну, голова трохи болить. Ну, не виспалися.
Вранішні відвідувачі цікавились, як на ці проблеми реагує міська влада?  Тьху, а як вона може реагувати? Спати вкласти? Чи зайву пляшку зі столу прибрати?
Втім, треба віддати належне кременчуцьким господиням – вони  дуже швидко – як для святкового ранку – зорієнтувалися у ситуації. Через хвилину  буквально завалили допитливих відвідувачів справжніми, а не новорічними проблемами – у підвалі гаряча вода тече вже рік,  під’їзди ЖЕДи не ремонтують вже сто років, подвір’я від льоду не чистять, лампочок у під’їздах немає. Перелік проблем мав стати нескінченним, коли б одному з мешканців не спало на думку поцікавитись, яку соціальну службу представляють ранкові відвідувачі?
А вони так щиро відповіли: “Ми від мера Матицина!” Оба-на! Так ми з цими святами і вибори проспали?! Вже й мер з новим прізвищем обраний?!
Втім, переляк був завчасний. Відвідувачі чемно вибачились і заспокоїли громадян: “Вибачте, ми від кандидата у мери Матицина”. А, ну зрозуміло. Ось так таємне стає явним. Скільки розмов у Кременчуці, що кандидатом у мери від блоку Матициних піде пан Калашник. Або  навіть пан Коваленко – Автозаводський.  Ім’я головного претендента – пана Матицина -  зберігалося, як головна військова таємниця. І раптом одного святкового ранку, ще до офіційного висування кандидатів, таємниця  перестала бути таємницею.
Опитувачі від кандидата Матицина не проводили агітації, навіть не називали ім’я свого кандидата – поки їх не запитали. Зате мали при собі цікаві папери  – “Паспорт будинку” та рекомендований перелік запитань до мешканців будинків. Паспорт будинку типовий – у ньому вказана кількість квартир та  проживаючих у будинку, а також графік зустрічей з мешканцями. Окремою графою виділений пункт: яких політиків підтримують?

Перелік рекомендованих запитань набагато цікавіший:
- Соціальні проблеми мешканця квартири?
- Постійні проблеми?
- Проблеми, що виникли нещодавно?
- Які партії (кандидати у депутати та в мери) працюють на вказаній дільниці? Що обіцяли зробити? Що зробили?
- Як задіяний адмінресурс у виборчій роботі (методи, ефективність)?
- Які люди в районі найбільш відомі та мають авторитет? За які сили вони агітують?
- Оцінка передвиборчих настроїв населення, передвиборчі чутки;
- Місця розміщення передвиборчої агітації на прибудинковій території та на дільниці; їхній стан.

КОМЕНТАР:
Щирі кременчужани готові раз за разом розповідати про свої проблеми – раптом хтось їх вирішить. Але перш ніж розповідати про наболіле незнайомим людям, перечитайте ще раз рекомендовані запитання. Вам справді здається, що вас запитують про соціальні  проблеми, аби спробувати їх вирішити?  Ви впевнені? Зазвичай, соціальні проблеми використовують на виборах  лише як прикриття для  з’ясування передвиборчих настроїв населення. Завдання агітаторів, що ходять по під’їздах – дізнатися, хто за кого голосуватиме?  Це знадобиться на останньому, вирішальному турі голосування – коли перемога залежатиме від якоїсь сотні голосів. І треба буде цю сотню знайти. Ось тут і важливо знати, у якому під’їзді за кого вболівають?
До речі, перш ніж повідомляти агітаторам та блукаючим  “соціологам” приватну інформацію про себе – вік, освіту, місце роботи, політичні уподобання -  варто подумати, навіщо ви розповідаєте це незнайомій людині?