Кременчужани знають, як припинити «газову війну» з Росією

28 жовтня, в Орлеані (Франція) науковці Кременчуцького державного університету (КДУ) представили проект використання синьо-зелених водоростей для виробництва біогазу. Презентація відбулася в рамках франко-українського семінару «Біомаса та енергія». На конкурс було подано 250 проектів. Конкурсний відбір пройшли лише 15 українських проектів. Один із них – наш, кременчуцький.
Український уряд згадує про газ для України раз на рік – у січні, коли прем’єру черговий раз треба пояснити народу, куди поділись гроші і чому платити за російський газ нічим. У січні ж починаються масові селекторні наради на тему пошуків альтернативних джерел видобутку газу та енергозбереження. У лютому, зазвичай, галас вщухає – до наступного січня. На щастя, українські науковці більш послідовно ставляться до проблеми. У Кременчуцькому університеті, наприклад, розробили життєздатний проект видобутку біогазу із синьо-зелених водоростей. «Телеграфу» про нього розповів доцент Нікіфоров – він же презентував проект в Орлеані.

Синьо-зелені водорості – це та бридота, через яку Дніпро починає смердіти у липні та серпні, а іноді й раніше. У Кременчуцькому водосховищі (найбільшому в Європі) тих водоростей – море. Науковці пропонують встановити по периметру водосховища, у місцях найбільшого скупчення водоростей, мобільні переробні комплекси. До їхніх накопичувальних колон закачуватиметься вода, насичена синьо-зеленими водоростями. Далі водорості відфільтрують та спрямують до спеціальної камери, яка не містить кисню. Там із ними працюватимуть ненажерливі метанобактерії. В результаті ми отримаємо біогаз. А очищену від водоростей воду скидатимуть назад, у водосховище.

Краса кременчуцького газу у тому, що він не смердітиме, як більшість біогазів. А все завдяки тому, що у процесі його утворення не виділяється сірководень (та сама «ароматична» складова). До того ж, вміст метану у кременчуцькому біогазі – 85% (що на 25% більше, ніж в інших біогазах). Водорості розмножуються не весь рік, а 70 діб. Тож науковці пропонують сезонно використовувати установки для переробки осіннього листя на біогаз.

Проект цікавий. Проблема традиційна – фінансування. Український уряд його не забезпечив. Тож кременчуцькі науковці презентували проект у Франції. І зацікавили групу французьких та навіть українських бізнесменів. Тривають переговори. Якщо вони пройдуть успішно, на початку 2010 року кременчужани почнуть монтувати комплекс на водосховищі.

Кременчуцькі науковці на французькому підприємстві з виробництва цукру. Найбільше кременчужан вразило, що практичні французи миють буряк ще на ланах. Інакше, на їхню думку, забагато землі завозитиметься на завод – а це не економно!