Щеплення від бюрократії: кременчужанка відстояла право на дитсадок для своєї доньки

Молода мама Вікторія Андрієнко сама тендітна, наче дівчинка. Та їй самотужки довелося боротися з бюрократичною системою, аби довести право своєї доньки на дошкільну освіту – тобто на дитсадок. І в цій, здавалося б, нерівній боротьбі вона виграла.

Її доньку Вероніку не хотіли оформляти у дитсадок, бо в неї не було щеплень. На відміну від медиків, молода мама не вважала це перешкодою. Вікторія розповіла свою епопею спілкування з лікарями, чиновниками і правозахисником, яка тривала чотири місяці. Напевне, її досвід стане в нагоді іншим мамам. Тим більше, що зараз відсутність щеплень, на жаль, явище поширене. І часто причиною цього стає не відмова батьків, а відсутність вакцин у поліклініках – держава не виконує свої зобов’язання перед дітьми.

Свою розповідь Вікторія підтвердила численними документами – відповідями з різних інстанцій.

Робіть щеплення або виховуйте дитину вдома

Як розповіла Вікторія, в її доньки – лише три щеплення, інші зробити не змогли через стан здоров’я дитини: мала перенесла операцію. Потім Віка непокоїлася за імунітет доньки і робити щеплення не наважувалася.

Аж ось постало питання оформлення в дитсадок. Вікторія вивчила закони і зрозуміла, що можна оформити необхідну медичну довідку через лікарську консультативну комісію (ЛКК), якщо дитина здорова.

– Хоча дуже і дуже багато батьків йдуть простішим шляхом. Купують довідку про щеплення і не «заморочуються» взагалі, – розповідає Вікторія. Але цей варіант я не розглядала, оскільки, якщо виникнуть проблеми, дитині можуть не надати адекватну допомогу. У садочку нічого проти нас не мали, відсутність щеплень їх не збентежила. Завідувачка люб'язно попросила принести довідки з поліклініки – і все. І ось тут почалося найцікавіше і незрозуміле... Кожен лікар, кожна медсестра вважали за необхідне нам сказати, що без щеплень не пустять до садочка. Але медогляд ми пройшли швидко і в повному обсязі, дитина здорова. Йдемо до завідувачки дитячої консультації Другої міської лікарні (на Раківці – ред.) – Олени Іванівни Пасічник. Чисто по-жіночому вона каже: я прочитала вашу картку, і в такій ситуації теж не щепила б свою дитину, але як лікар скажу – ви зобов’язані. Тому довідку не підпишу, доки не почнете робити щеплення.

Кому я що зобов'язана ? Чим зобов'язана моя дитина? Питаю, чи візьме вона на себе відповідальність за те, якщо хоч одна вакцина дасть ріст хворобі?..

Вікторія попросила завідувачку поліклініки скликати лікарську комісію, натомість, за її словами, її з дитиною відправили на додаткові обстеження та аналізи. Місяць довелося кататися по лікарях, а потім завідувачка направила в Полтаву. Вікторія їхати відмовилася, оскільки медогляд у дитини був пройдений за всіма правилами. Натомість вирішила звернутися із заявою до головного лікаря дитячої міської лікарні Миколи Пересипа, у підпорядкуванні якого знаходяться всі дитячі поліклініки. У заяві – те саме прохання: скликати лікарську комісію.

– Взяти заяву в приймальні головлікаря чомусь відмовилися, відправили до заступника, Кирчик Ольги Віталіївни. Чого тільки не довелося вислухати там... Цікаво, а ці люди щось знають про лікарський етикет? З боєм заяву секретар таки зареєструвала, але мене не допустили на засідання, шоб представляти інтереси дитини, – розповіла Вікторія.

У підсумку комісія відмовила Вероніці у праві відвідувати дитсадок, посилаючись на ст. 15 Закону України «Про захист від інфекційних хвороб». Мовляв: або робіть щеплення, або виховуйте дитину вдома.

Справа зрушила з місця лише після звернення до омбудсмена

Молода мама була налаштована рішуче та вирішила писати листи в усі можливі інстанції.

Послугами юристів не користувалася – знайшла однодумців в інтернеті. Дізналася, що одна мама з Чернігова відстояла право на дитсадок для своєї дитини та скористалася її досвідом боротьби з чиновниками.

Отже, Вікторія написала у міськвиконком, у міський департамент охорони здоров'я, у прокуратуру міста, в МОЗ України, до Уповноваженого з прав людини у Верховній Раді: зібрала всі відповіді-відмови медиків, додала до своїх скарг та відправила замовленими листами.

Усі місцеві органи влади, включно з першим віце-мером Віктором Калашником та прокураторою, дружно відмовили дитині у праві відвідувати дитсадок.

Та згодом Вікторію з дитиною викликали на лікарську комісію – медики з Полтави приїхали самі. Як з’ясувалося, свою справу зробила скарга до омбудсмена. Комісія дала необхідний дозвіл на відвідування дитсадка, лікарі були ввічливими та чемними. Однак у своїй поліклініці на Раківці, як каже Вікторія, довідку їй видали не одразу. Як стверджує вона, документи ще місяць завідувачка поліклініки на Раківці тримала в себе у столі, і ніхто не поінформував молоду маму, що вони вже готові.

– Найбільш неприємно і прикро те, що нібито був Майдан, Революція, зміни. Але для місцевих держслужбовців і чиновників нічого не змінилося! Люди, яким ми платимо зарплати з наших податків, ні в що не ставлять наші інтереси. І я дуже сумніваюся в компетентності багатьох чиновників та завідувачів дитячих поліклінік. Сподіваюся, мій приклад допоможе у боротьбі з бюрократією та самоуправством чиновників та інших «слуг народу». Починати будувати нову країну можна і потрібно, в першу чергу, з самого себе. І з того, що відбувається навколо вас. Може, що й вийде. А поки ми мовчки терпимо таке ставлення, не боремося за свої законні права, навколо так і залишиться всім нам остогидлий «совок».

Коментар

Максим СЕРЕДА, начальник департаменту охорони здоров’я у Кременчуці, стверджує, що тепер у місті механізм влаштування не щеплених дітей у дитсадки вже відпрацьований. Ситуацію з Вікторією Андрієнко він пам’ятає.

– Максиме Володимировичу, хіба у цій ситуації не можна було вирішити питання простіше, без допомоги Уповноваженого з прав людини?

– Річ у тім, що в минулі роки такі ситуації виникали вкрай рідко. Тобто це були поодинокі випадки, винятки з правил, коли батьки з якихось своїх причин відмовлялися від щеплень, які є обов’язковими відповідно до Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Тому, виходячи з цього закону та не порушуючи його, представники санепідстанції, які мають входити до складу комісії у поліклініці, забороняли таким дітям відвідування дитсадків. Так, батьки посилалися на інший Закон «Про дошкільну освіту», відповідно до якого всі мають рівні права в отриманні освіти. Там нічого не сказано, що діти мають бути щеплені. Виникла така законодавча колізія. Медики посилаються на один закон та бояться його порушувати, батьки – на інший. І кожна сторона була по-своєму права.

– Як вирішуються ці питання зараз?

– В останні півроку ці питання почали виникати частіше. Ви знаєте, що по всій Україні відсутні ті чи інші вакцини для щеплень. І тепер більша частина дітей не щеплена або не повністю щеплена відповідно до графіку щеплень. Тому створена постійно діюча комісія. Вона працює при Другій дитячій поліклініці, що знаходиться на вулиці Павлова, при стаціонарі. Комісія має право допускати не щеплених дітей у дитсадки після огляду. За останні три місяці вже більше 10 не щеплених дітей допущено в дитсадки на основі рішення комісії.

– Яким має бути алгоритм дій батьків?

– Таким же, як при оформленні дитини в дитсадок. Діти повністю проходять обстеження, медсестра видає довідку про щеплення або їх відсутність (форма 063), і потім завідувач поліклініки направляє на ЛКК. Комісія працює постійно: приймуть, розберуться, з яких причин не зроблені щеплення, і винесуть своє рішення. За останні три місяці негативних рішень не було.

Закон

На що посилалася кременчужанка, захищаючи свої права

ст.8 Конституції України – про те, що Конституція має вищу юридичну силу, та на ст. 53 Конституції, яка гарантує кожному право на освіту

ст. 19 ЗУ «Про охорону дитинства», де сказано, що кожна дитина має право на освіту.

ст. 6 ЗУ «Про дошкільну освіту», де сказано: «Принципами дошкільної освіти є: доступність для   кожного  громадянина  освітніх  послуг,  що надаються системою дошкільної освіти» 

рішення Конституційного Суду України вiд 04.03.2004 № 5-рп/2004, де сказано: «доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту».