Кроки до податкової реформи: які зміни передбачає новий законопроект

Українці очікують від уряду реформ, які дозволять країні розвиватися і забезпечать людям гідний рівень життя – з цим пов'язані європейські прагнення та очікування нашого народу. Зрозуміло, що основа всіх основ – це податкова політика. Бо без створення сприятливих умов для бізнесу і для виведення зарплат із тіні не варто й близько очікувати змін у цьому напрямі.

Минулого тижня з'явилася інформація, що днями відповідний законопроект буде зареєстровано у Верховній Раді. Однак Жером Ваше, постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні, категорично не рекомендував вносити законопроект на розгляд парламенту. При цьому він заявив, що МВФ може призупинити програми фінансування України, оскільки концепція не стикується з рішеннями, прийнятими Україною раніше.

Втім голова парламентського комітету Ніна Южаніна розраховує, що МВФ перегляне критичне ставлення до її проекту. Раніше була представлепна концепція законопроекту - «Ліберальна податкова реформа». І зараз вона доступна у вигляді презентації.

ЦИФРИ

150-200 млрд грн

таким є прогнозований Мінфіном обсяг втрат бюджету від запропонованих парламентським комітетом змін (для порівняння: 1 млрд – це річний бюджет Кременчука)

13,9 млрд грн

це альтернативний підрахунок дефіциту бюджету від парламентського комітету (автора реформи) – прогнозується, що втрати компенсуються виходом бізнесу і зарплат із тіні.

У вересні свою концепцію податкової реформи представило Міністерство фінансів. Мінфін назвав свій варіант реформи «радикальним». Він передбачає однакові ставки – 20% для всіх основних видів податків: податку на прибуток, податку на доходи фізосіб (ПДФО – вид податку, який усі платять із зарплат), єдиного соціального внеску (ЄСВ), ПДВ. При цьому пропонувалося об'єднати ПДФО та ЄСВ в єдиному податку. Урядовий проект дістав чимало критики, зокрема тому, що не містить шляхи реформування оподаткування заробітної плати, шляхи розв'язання проблеми із ПДВ-рахунками, зниження податкового навантаження, зокрема про це писала газета «Дзеркало тижня» у статті «Зачароване коло податкових реформ».

На відміну від мінфінівського варіанту реформи (яка, до речі, так і не вилилася в законопроект) парламентська концепція враховує всі вищезгадані нюанси. А також передбачає електронне адміністрування податків і те, що Державна фіскальна служба перетвориться на сервісну та припинить знущання над бізнесом. Нижче – про те, як пропонується реформувати податки відповідно до основних положень парламентської концепції.

1. Податок на прибуток підприємств

Цей вид податку стає податком на розподілений прибуток. Тобто платити податок у розмірі 15% треба буде лише з нарахованих дивідендів.

Що дає: Бізнесу стає вигідно інвестувати у виробництво. Якщо не виводити прибуток в офшори або не розподіляти між акціонерами, підприємство позбувається податкового тиску.

2. Податок на додану вартість (ПДВ)

– Зниження ставки ПДВ до 15% (чинна ставка 20%). Така ставка ПДВ є мінімальною стандартною в країнах ЄС.

– Автоматичне відшкодування ПДВ (зараз ПДВ відшкодовується вибірково)

– Публічний реєстр заяв на автоматичне відшкодування (тобто не буде преференцій у відшкодуванні, коли підприємство отримує кошти «поза чергою»).

Що дає: Бізнес отримає більше коштів, не скаржитиметься на вимивання обігових коштів, зникає «ручний режим» відшкодування ПДВ, а відповідно і корупційна складова.

3. Акцизний податок (пальне і тютюн)

– Електронне адмініструванні реалізації пального.

– Поступове збільшення протягом трьох років ставок акцизного податку на спирт, алкогольні і тютюнові вироби (у 2016-2018 рр. індексація ставок на 15% на алкоголь і на 20% на тютюн).

Що дає: Стає неможливим продаж на заправках пального без акцизу (він складає до 40% від ціни пального), тобто контрабандного пального і підробок. Це дає плюс доходів до міського бюджету (акциз із роздрібної торгівлі йде до місцевих бюджетів).

4. Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)

Зниження базової ставки ПДФО до 10% (нині 15 і 20%, залежно від доходу).

Збільшення порогу до 10 000 (нині 3 900) для оподаткування пенсій за ставкою 80%.

Розширення кола осіб першого ступеня при оподаткуванні спадщини (нині подружжя, батьки, діти; хочуть додати дід, баба, онуки, рідні брати та сестри). Це дозволить не платити 5% податку (спадкоємці першого ступеня спорідненості його не платять).

Що дає: Зниження податкового тиску на доходи фізосіб, але зменшення доходів бюджету (ПДФО – основний податок, який наповнює міський бюджет). Водночас, надходження можуть бути компенсовані за рахунок виходу бізнесу з тіні (якщо платитимуть «білу» зарплату, а не в конвертах).

5. Новації сплати ПДФО для бізнесу на загальній системі оподаткування

Передбачається три категорії:

– 1 категорія – дрібна одноосібна діяльність (нова) – при річному обсязі доходів до 304,5 тис грн (до 250 мінімальних з/п), фіксований ПДФО 10% на місяць від мінімальної з/п – 121,8 грн.

– 2 категорія – «пом'якшена» загальна система (нова) – при річному обсязі доходів (до 4000 мінімальних з/п), ПДФО за ставкою 10% з прибутку.

– 3 категорія – загальна система (діюча) – при річному обсязі доходів понад 4000 мінімальних з/п, без змін.

Що дає: Зниження податкового тиску на доходи підприємців, створення більш сприятливих умов для дрібного бізнесу. Однак можливе зниження надходжень ПДФО до бюджету.

6. Єдиний соціальний внесок (ЄСВ, нараховується на зарплату працівників

– Введення єдиної ставки 20% (зараз ставка коливається залежно від класів професійного ризику, середньозважена, яку платять роботодавці, складає 41%).

– Скасування ЄСВ із зарплати (доходу) працівника (нині це від 2 до 6,1%).

– Встановлення для самозайнятих осіб єдиної бази нарахування ЄСВ (визначається самостійно, але не менше за мінімальний страховий внесок)

– Поширення страхового покриття на самозайнятих осіб на випадок хвороби, нещасного випадку (лікарняні, зараз – добровільна участь).

– Зарахування ЄСВ з доходу понад 17 мінімальних з/п на персоніфікований рахунок в Ощадбанку з виплатою при настанні пенсійного віку.

Що дає: Стимулює виведення зарплат із тіні, підвищує захищеність підприємців і реально підвищує пенсії за рахунок ЄСВ з високих зарплат.

7. Спрощена система оподаткування

– 1-2 група платників єдиного податку – без суттєвих змін

– 3 група – поступове збільшення ставки (до 2018 р.) з нинішніх 2% + ПДВ (або 4% без ПДВ) до 5% з ПДВ або 10% без ПДВ. Зменшення річного обсягу доходів до 5 млн (зараз до 20 млн)

– 4 група – с/г виробники з обсягом доходів до 100 млн грн і землями до 3 тис га.

– одночасно вводиться низка заборон на застосування спрощеної системи (готельний, ресторанний бізнес, торгівля коштовностями тощо).

Що дає: Стимулює вихід бізнесу з тіні, збільшує надходження до бюджету.

8. Транспортний податок (на дорогі автомобілі)

– Пропонується обкладати податком авто вартістю понад 1 млн грн віком до 5 років (тобто не від обсягу двигуна понад 3 тис куб см до 5 років, як зараз).

– Враховуватиметься ринкова вартість авто (інформація на сайті Мінекономіки).

– Ставка складатиме 25 тис грн на рік (діюча норма).

Що дає: Збільшення надходжень до бюджету. Але через девальвацію гривні під оподаткування можуть потрапити не лише елітні авто, але й авто середнього класу.

Думки вголос

Про «Ліберальну податкову реформу»

Роман Шрайк, блогер:

«Я закликаю всіх депутатів, які розуміють, що без зміни ситуації зі збором податків ми вилетимо в трубу, підтримати цей законопроект. Я знаю, що в деяких є купа своїх ідей, але варто забути про них, щоб забезпечити прийняття такими муками написаного кодексу. Написаного спільними зусиллями. Зараз уже більше 160 депутатів підтримали проект, хто не приєднався – приєднуйтесь, будь ласка.

Так, я знаю, що МВФ проти. Мене це не бентежить, бо МВФ був і проти грузинського податкового кодексу. Але коли після різкого зниження ставок збори до бюджету збільшилися, МВФ заперечити було нічого.

У нас є шанс створити кращу податкову і регуляторне середовище в Європі».

(Фейсбук)

Володимир Дубровський, експерт групи «Податкова реформа» Реанімаційного пакету реформ:

«Окремі пропозиції у концепції, зокрема зниження ставки ПДВ, можуть призвести до появи занадто великого фіскального розриву та спричинити високий дефіцит бюджету навіть за умови суттєвого скорочення державних видатків.

Це створить загрози для макроекономічної стабілізації, на якій ґрунтується поступовий вихід із кризи та відновлення економічного зростання. Оскільки непрямі податки в українських умовах є більш ефективним та менш шкідливим видом оподаткування, ніж прямі, зниження ставки ПДВ видається недоцільним заходом.

Окремо зауважимо, що перехід до оподаткування розподіленого прибутку знизить уже доволі низький рівень оподаткування капіталу в Україні, а також призведе до додаткового зниження доходів бюджету, що теж загрожуватиме макроекономічній стабілізації та відновленню економічного зростання.

Виходячи з цього, пропонуємо доповнити впровадження оподаткування розподіленого прибутку та зниження ЄСВ і ПДФО компенсаційними заходами».

(Блог, повний текст на «Економічній правді»).