Надія Кременчука: люди, які нас надихали у 2015-му році

Минуло два роки після Майдану. За цей час українці зрозуміли, що політики та влада не здолають корупцію та не побудують нову Україну. Тож сподіватися залишається лише на громадянське суспільство. Ми звикли вважати, що ознака громадянського суспільства – це критика чинної влади. Між тим, ознака громадянського суспільства – реальні корисні справи, які робить кожен на своєму місці.

На думку «Телеграфа», усі герої нашого рейтингу – представники саме такого громадянського суспільства. Ми сподіваємось на це громадянське суспільство, тому рейтинг має назву «Надія Кременчука».

На жаль, 2015-й рік відзначився значним погіршенням криміногенної ситуації у Кременчуці, тому більшість наших героїв виявились тими, хто знайшов мужність дати опір злочинцям. Друга половина номінантів – люди, які попри втому, розчарування та фінансові труднощі продовжують допомагати українській армії.

Давід Новік

Давід Новік – інспектор охоронної фірми «Явір-2000». Він самотужки намагався затримати грабіжників, а потім переслідував їх.

19 травня 2015-го року в Кременчуці сталося зухвале пограбування ювелірної крамниці в районі Центрального ринку.

Злодії увірвалися туди серед білого дня. Давід Новік якраз опинився поруч з крамницею – мав перевірити роботу одного зі співробітників. Зазирнувши до крамниці, він зрозумів, що відбувається пограбування, і спробував затримати злодіїв – підпер двері магазину ногою, не даючи їм вийти.

Злодії почали стріляти, вирвались із крамниці разом із сумкою, повною коштовностей. Давід встиг зателефонувати до міліції та почав переслідування злочинців, які розділилися і дременули до залізничного вокзалу. В районі супермаркету «Амстор» один із злочинців стріляв у Давіда і поранив його.

Зрештою, грабіжників затримали. Давіда Новіка 28 липня на сесії міськради нагородили грамотою за мужність. А його батько написав вірш, присвячений сину.

Людмила Яцун

Людмила Яцун – голова ОСББ (об’єднання співвласників багатоповерхових будинків).

Вона переконала мешканців ОСББ – будинку №57 по вулиці 50-річчя СРСР – узяти кредит і встановити на будинок автоматичний тепловий вузол. Мета заходу – економія коштів на оплаті за опалення. Для встановлення тепловузла ОСББ взяло кредит за державною програмою «теплих» кредитів. Сума чимала – 229,125 тис. грн. Держава зі свого боку вже компенсувала 40% суми кредиту – 91,650 тис. грн., відповідно, кредит зменшився до 113 тисяч гривень. Термін сплати – 60 місяців.

Автономний тепловузол обладнаний терморегулятором, завдяки чому при підвищенні температури на вулиці подача тепла на будинок зменшується, а при зниженні температури, навпаки, збільшується – це й дає економію.

Втім, не все так просто. Звісно, що модернізація будинкової опалювальної системи призвела до зростання платежів за утримання житла – мешканці стали сплачувати за квадратний метр більше на 53 копійки. Втім, очікувана економія в опалювальний сезон – до 3 гривень на квадратний метр.

Кожен із нас мріє платити менші суми комунальних платежів, та мало хто наважується на кардинальні зміни – як от на модернізацію будинкової опалювальної системи. За цей конструктивний крок ми і вшановуємо голову ОСББ Людмилу Яцун. До речі, станом на грудень 2015-го року її будинок № 57 був єдиний у Кременчуці, який використав державну програму «теплих» кредитів для мінімізації витрат на оплату за опалення. І мешканці будинку вже мають економію – за цей місяць вони сплатили по 7 грн. за квадратний метр, а попереднього місяця (до запуску тепловузла) заплатили по 16 грн. за квадратний метр.

Галина, мама 4-річної дитини 

Кременчужанка Галина вночі самотужки переслідувала злочинців, які виламали шматок огорожі на дитячому майданчику та тікали зі здобиччю. Галя на лише їх переслідувала, вона ще й зважилась написати заяву до міліції та наполягала на розслідуванні злочину.

Ввечері 16 вересня 2015-го року, близько 21-ї години, Галина з 4-річним сином йшла до супермаркету в районі ПК «КрАЗ» – дитина просила купити сік. Попереду Галя побачила двох хлопців, які тягли великі чорні пакети. У пакетах щось грюкало, наче деревина. Галині спало на думку, що невідомі йдуть з боку дитячого майданчику, де вона завжди гуляє з сином – можливо, щось там поцупили. Вона попросила хлопців показати, що в мішках. Ті кинулись тікати. А Галя побігла за ними – майже у повній темряві. Зрештою, крадії кинули мішки зі здобиччю та утекли. А там дійсно виявились кольорові штакетини з дитячого майданчика. І Галина поночі пішла до Автозаводського райвідділу писати заяву на крадіїв.

Жінка не лише написала заяву, вона ще самотужки отримала відеозапис із камер супермаркету, куди заходили злодюжки і віднесла його до райвідділу. Звісно, «ТелеграфЪ» запитав Галю, чи не було їй страшно – пізно ввечері, разом з маленькою дитиною переслідувати злодіїв, а потім вимагати їх покарання? Галя зізналася, що страшно таки було, та її надто вже обурило, що одні люди дитячий майданчик роблять, а інші його ламають, і нікого це не обходить.

Отака вона, Галя. До речі, жінка не лише за злодіями вночі ганяється. Вона ще й регулярно пече смачнющий хліб для бійців АТО – з куркумою та гарбузом. Бачили, знаємо, бо нам теж трохи дісталося того хліба.

Водій Hyundai Accent

Водій автомобілю Hyundai Accent затримав злочинця, який на смерть збив людину. Він передав «Телеграфу» запис із відеореєстратора, втім не захотів фотографуватися та називати своє прізвище.

2 листопада 2015-го року ввечері, на пішохідному переході в районі зупинки «Вулиця Ковальова» водій мікроавтобусу на смерть збив 74-річного пішохода. Після наїзду він не зупинився, а почав тікати з місця події. Водій Hyundai Accent їхав позаду мікроавтобуса, він почав переслідування, обігнав бус і перегородив йому дорогу. Далі змусив водія мікроавтобуса повернутися на місце злочину і передав його співробітникам ДАІ

Ігор, Ромчик та невідомий перехожий

7-річний Ігор та 10-річний Роман самотужки переслідували грабіжника, який напав на листоношу. 15 липня 21-річний злочинець напав на жінку-листоношу, яка несла у сумці 10,5 тисяч гривень – вісім із них були пенсійними коштами. Хлопець вирвав у листоноші сумку і втік, його ніхто не зупинив.

Крики пограбованої жінки почули двоє малих – Ігор і Ромчик, які гралися неподалік. Вони почали втішати жінку та розпитувати, куди побіг злочинець та як він виглядав.

Діти переслідували злодюжку вперто, хоча він їм кричав: «Відчепіться і не дзвоніть до міліції!». І не лише кричав, ще й кинув зрештою 50 гривень, щоб малі відчепилися. Та вони переслідували його й далі. Зрештою, злодій забіг до будинку, де жив його знайомий. А малі діти, озброївшись каменюкою та гілкою, залишились чекати його біля під’їзду. Вони намагалися пояснити дорослим людям, які йшли повз будинок, що там сховався злочинець. Та ніхто не дослухався до дітей. Лише один перехожий вислухав хлопців та викликав міліцію.

Зрештою, грабіжника спіймали і засудили – оштрафували на 935 гривень, щоб більше не бешкетував. А малих правоохоронці нагородили грамотами. На жаль, перехожий, який допоміг малим, так і залишився невідомим і грамоти не отримав.

Інна та її терті пироги

Кременчужани приносять до приймальні «Приватної газети» чимало смачної домашньої випічки. Та саме про пироги і печиво пані Інни наш волонтер Іван висловився максимально схвильвоно: «Вони та-а-ак пахнуть у машині! Так смачно, що ховайся! Ото, мабуть, смачні!».

Кременчужанка Інна тривалий час приносить до приймальні «Приватної газети» домашню випічку для бійців. Заздалегідь телефонує і приносить пакунки саме перед відправкою, печиво ще тепле, щойно з духовки. Пече терті пироги з різними джемами та пісочне і сирне печиво.

Пані Інна має 22-річну доньку, якось дівчина прочитала у «Телеграфі» повідомлення про те, що бійці просять привезти їм якусь їжу. Прочитала – і запропонувала мамі зібрати передачу для бійців. Мама з донькою сходили до магазину, купили цукерок, печива, ковбаси. Потім ще раз. А потім їм спало на думку передавати хлопцям домашню випічку. Так до цього часу і роблять. Пані Інна каже, що долучила до справи ще й двох сусідок – одна пироги пекла, інша плела теплі шкарпетки.

Дмитро та його хліб

Кременчужанин Дмитро регулярно привозить до приймальні «Приватної газети» свіжий хліб для бійців. Іван, наш волонтер, розповів, що найбільше хлопці на передовій полюбляють лаваші Дмитра. Вони називають їх «полотенцами» (через те, що лаваш можна згорнути та розгорнути), одразу розбирають і починають їсти, ще навіть бусик не розвантажили.

Ось що розповів про лаваші сам Дмитро:

– Лаваш знаете, чем прикольный? Его можно долго хранить. На передовой всегда проблемы с хлебом, он же долго не хранится, а лаваш, если его развернуть и хорошо высушить, так он может и по полгода лежать, ничего с ним не будет. Потом, когда надо перекусить, вынул сухой лаваш, накрыл влажным чистым полотенцем, лаваш влагу втянет и снова станет нормальным, мягким – ешь не хочу.

Марина та її 400 банок консервів

Кременчужанка Марина Г. за 2015-й рік зробила для бійців АТО понад 400 банок овочевих консервів. Для приготування консервів вона спершу використала все, що виросло на її власному городі, коли ж домашній врожай скінчився, брат Марини через «ТелеграфЪ» звернувся до кременчужан, і люди понесли до редакції овочі для Марини. Наприклад, кременчужанка Світлана Вікторівна привезла мішок баклажанів, мішок болгарського перцю та ящик помідорів. Крім того кременчужани принесли ще 8 ящиків помідорів. Все це – а також інші зібрані овочі – Марина без упину переробляла в овочеві консерви, які потім волонтерська група «Приватної газети» відвозила в зону бойових дій.

Так виглядає лише один проміжний звіт Марини про виконану роботу:

– 35 (3л) банок огірків;

– 17 (3л) банок помідорів;

– 16 (1л) салат (огірки, перець чілі);

– 15 (1л) банок кабачків;

– 12 (1л) банок томатного соку;

– 15 (1л) банок лечо.

Така цілодобова вахта біля домашнього «мартену» (газової плити) тривала у Марини з літа до пізньої осені.

Володимир Баранник та його 24 буржуйки

Два роки поспіль волонтерська група «Приватної газети» возить бійцям в АТО буржуйки. Більшість із них зробив Володимир Баранник разом зі своїми учнями. Вони виготовили 24 буржуйки.

Невідомий майстер із сушки овочів

Регулярно, кілька разів на місяць, до редакції «Приватної газети» приносять акуратні пакунки з сушеними овочами – капустою, морквою, буряком. На пакунках написано «Слава Україні, героям слава!» – інструкція з використання сушених овочів для приготування борщу.

Овочі дуже якісно заготовлені, волонтерська група та редакція дякують невідомому добродію, який постачає бійцям такий доречний товар тривалого зберігання.

Кременчужани, про яких ми розповіли, надихали нас власним прикладом весь 2015-й рік. Серед них також інші трудяги війни:

водій Анатолій – найліпший водій для поїздок у зону АТО;

водій Роман, який завжди знаходить час відвезти волонтерів до «Нової пошти» та ще куди треба;

Михайло, який забезпечує волонтерську групу питною водою для бійців у необмеженій кількості, аби лише тара була;

Віра Андріївна, яка невтомно шиє дуже зручні балаклави для бійців;

Яна, яка забезпечує волонтерів медичними препаратами з величезними знижками або й взагалі безкоштовно;

Ольга, яка шиє білизну для бійців;

а також колективи підприємств «Котлогаз», «Принцип», «Лукас» та «Вепр».

Одні виділили дуже значні кошти на купівлю автомобіля для полку «Азов», інші – допомогли придбати генератор для танкістів, а про «Вепр» волонтери кажуть так: «У них там у всіх руки золоті, вони з останньої рухляді цукерочку зроблять, усі вони розумнички і кожному треба по ордену дати!» (робітничий колектив підприємства «Вепр» на чолі зі своїм керівником Володимиром Пилипенком два роки поспіль безвідмовно ремонтує техніку для бійців).

Від редакції: більшість кременчужан, які регулярно допомагають військовим, вважають, що хизуватися цим не варто, тому в матеріалі названі лише їхні імена, без прізвищ та фотографій.