Небезпечна їжа: у торговельних мережах виявлена сумнівна в’ялена риба

Кременчуцькі споживачі знову потребують захисту – в Україні почастішали випадки захворювань на ботулізм, імовірно (імовірно, бо розслідування ще не завершене) вони пов’язані з вживанням в’яленої риби як конкретних виробників, так і риби невідомого походження. Найнеприємніше те, що риба цього разу реалізувалася не лише на сумнівних стихійних ринках, а й у великих мережевих гіпер- та супермаркетах. Таким чином на небезпеку наражаються не лише легковажні любителі стихійних ринків, а й покупці великих торговельних мереж. У підзаголовок ми винесли офіційне попередження Держпродспоживслужби, яке варто прочитати найпершим.

«ТелеграфЪ» з’ясував, як відреагувало на ситуацію з сумнівною в’яленою рибою територіальне відділення Держпродспоживслужби у Кременчуці. Нас цікавило, яким чином поінформували про небезпеку споживачів та як перевіряли торговельні мережі – адже й там може знаходитись на реалізації риба, яку наразі Держпродспоживслужба радить не купувати.

А ще нас цікавило, чи може пересічний кременчуцький споживач, який купив неякісний харчовий продукт, звернутися по захист до міського управління Держпродспоживслужби?

Нагадаємо, раніше кременчужани зверталися зі скаргами на неякісну та небезпечну їжу до міської санстанції (міськСЕС), та через малозрозумілі процеси, які в Україні називають реформами, санстанції більше не існує, вона реорганізована, а частину її функцій перебрало на себе територіальне управління Держпродспоживслужби у Кременчуці. Його керівника (в. о.) Богдана Гарвика «ТелеграфЪ» і розпитував про небезпечну рибу та права споживачів:
– Пане Богдане, куди кременчуцький споживач може звернутися по допомогу, якщо він придбав неякісний та небезпечний харчовий продукт ?

– Споживач, який вбачає порушення своїх прав, купив продукт, а той зіпсований, і у споживача є чек на цей товар, він може дати обгрунтування, вказати ФОПа (фізична особа підприємець, ред.) в якого він купив цей товар – а ця інформація висить на дошці оголошень у супермаркетах – може подати заяву до відділення Держпродспоживслужби у Кременчуці. Ми приймемо заяву та подамо відповідне клопотання до головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області, а вони скерують запит до Держпродспоживслужби України. Звідти нам дають погодження і ми виходимо на позапланову перевірку.

– Ви попереджаєте суб’єкт господарювання про цю перевірку?
– Ні, про позапланові перевірки ми не зобов’язані попереджати суб’єктів господарювання. Попередження надається про планову перевірку, щодо неї ми зобов’язані, за законом, попередити суб’єкта господарювання за 10 діб. Натомість людям треба знати, що для захисту своїх прав, вони, як мінімум, повинні мати чек на покупку. У нас траплялися випадки, коли в людини чека не було, натомість на товарі була етикетка…

– Яка етикетка? Виробника чи ті, що ліплять у супермаркетах – на них вказана ціна за кілограм та вартість покупки?
– Так, саме ця, з вартістю покупки. Так ось, такої наліпки недостатньо, щоб беззаперечно довести факт покупки товару саме в цій торговельній точці. Потрібен чек.

– Фіскальний чи товарний?
– Це вже питання до служби захисту прав споживачів, не до мене. Ми долучаємо до подання будь-який наданий споживачем чек.

– А якщо чека у людини немає?
– Це знову-таки не до нас, це до захисту прав споживачів, я відповідаю за безпечність харчових продуктів.

– Добре, повернемось до харчових продуктів. На сайті Держпродспоживслужби України оприлюднена інформація про випадки захворювань на ботулізм після вживання в’яленої риби виробництва ФОП Меркулов та постачальника ТОВ «Чудо-Юдо» зі Світловодська. Яким чином ваша служба поінформувала кременчужан про цю небезпеку?
– Нами були передані відповідні листи-повідомлення до прес-служби Кременчуцького виконкому, ми попрацювали з великими мережевими супермаркетами міста, вони отримали такі ж листи-попередження, а там, де є наші представники, вони оперативно перевірили наявність цього товару.

– Представники вашого відділення Держпродспоживслужби є у всіх кременчуцьких супермаркетах?
– Є супермаркети, які працюють, як АТБ – там немає переробних цехів, товари розфасовані – а є такі, що працюють, як Фоззі – там є м’ясні та рибні цехи, де переробляють фарші, і саме там на договірних засадах працюють наші спеціалісти, які здійснюють держнагляд у сфері безпеки поводження з харчовими продуктами. Повноваження їхні там менші, та головне, що є уповноважена особа, яка може оперативно перевірити документи та встановити, є там така риба чи її немає.

– Назвіть супермаркети, де працюють представники вашої служби?
– ТОВ «Експансія» Фоззі, «Сільпо», «BILLA».

– А «Маркетопт»?
– Там інша схема роботи.

– Яка?
– Інша.

– Ви радили кременчуцьким торговельним мережам вилучити з торговельних залів продукцію ТОВ Меркулов та «Чудо-Юдо»?
– На даний момент у мене немає інформації, що продукція даних суб’єктів господарювання взагалі є у торговельних мережах нашого міста.

– Я правильно зрозуміла: в’яленої риби ТОВ Меркулов та «Чудо-Юдо» немає у супермаркетах Кременчука?
– На сьогодні у мене немає інформації, що це «Чудо-Юдо» є у торговельних мережах міста. Ми співпрацюємо з міською владою та суб’єктами господарювання.

Для захисту своїх прав потрібно мати:

• чек на придбання харчового продукту;
• бажано зберегти упаковку та залишки зіпсованого харчового продукту;
• обов’язково отримати медичну виписку з лікарні або запис сімейного лікаря на підтвердження того, що ви занедужали та зверталися по медичну допомогу. Цей документ знадобиться, аби довести, що вашому здоров’ю заподіяно шкоду. 

З таким пакетом доказів та письмовою заявою ви можете звернутися до територіального відділення Держпродспоживслужби у Кременчуці (вул. Мазепи, 39 (колишня вул. Бутиріна, приміщення ветеринарної лікарні); тел: (0536) 74–13–70.

Коли ми беззахисні

Якщо неякісний харчовий продукт придбаний на стихійному ринку чи у будь-якому магазині без чека на покупку, потерпілому надзвичайно складно

довести, що він придбав товар саме у цього продавця. Це стосовно магазинів, а щодо стихійних ринків, то фахівці твердять, що це справа практично безнадійна – кого шукати, коли й ринку такого немає, а той, хто стояв біля тролейбусної зупинки зі «свіженькою» рибкою, куркою чи «парним» молоком, давно вже звідти втік. Тож купівля харчів без чека та ще й у місцях стихійної торгівлі – це гра у «руську рулетку» – можна купити свіженьку рибку, а можна купити ботулізм чи кишкову паличку. Тут вже як пощастить гравцю.

Хроніки ботулізму

30 травня у Києві зареєстрували три випадки ботулізму, один завершився летально – молодий чоловік помер. Медики зазначили, що він потрапив до реанімації у дуже тяжкому стані, з розладами дихання. Кияни, які захворіли на ботулізм, купували в’ялену рибу у різних мережевих супермаркетах міста. На той момент фігурували супермаркети «Караван» та «Мегамаркет». Держпродспоживслужба почала епідеміологічне розслідування. Фахівці Держпродспоживслужби встановили, що виробником рибної продукції, яка реалізовувалась у супермаркетах, був ФОП Меркулов А.В,, а постачальником – ТОВ «Чудо-Юдо» з міста Світловодськ Кіровоградської області.

З 29-го травня у Києві введена тимчасова заборона на реалізацію зазначеної продукції, яка ймовірно може бути пов’язана з випадками захворювань.
Натомість 2-го червня Держпродспоживслужба зафіксувала черговий випадок захворювання на ботулізм – киянин купив у супермаркеті «АШАН» в’яленого карася, після його вживання з ознаками ботулізму потрапив до лікарні.

30 травня Держпродспоживслужба отримала повідомлення про випадок ботулізму у жінки в Херсоні. 23 травня вони з чоловіком купили у супермаркеті «Фреш» в’яленого карася, а 26-го жінку у тяжкому стані з ознаками ботулізму доправили до реанімації.

Також зафіксовані випадки захворювання на ботулізм:

• у мешканки села Микільське Полтавської області, яка перед тим вживала в’ялену рибу, вироблену у Черкасах ФОП Сидоренко;
• у мешканки міста Дніпрорудне Запорізької області, яка придбала копчену рибу невідомого походження на міському ринку;
• у мешканця смт Недригайлів Сумської області, який вживав в’ялену рибу домашнього виробництва.
  (за інформацією з офіційного сайту Держпродспоживслужби України)

Матеріал був надрукований у тижневику «Кременчуцький ТелеграфЪ» №23 від 8 червня 2017 року.