Переїхали до Естонії: історії кременчужан, що втекли від війни

Кременчужанка Яна вже 8 років мешкає у Таллінні. Коли почалась війна, дівчина була в Україні. У березні вирішила повернутися до Естонії, забравши з собою рідних.

— Я поїхала потягом разом із подругою, а моя сестра та мати їхали за нами наступного дня. Ми розділилися, бо вони вагалися, чи варто їхати. Лякала невідомість. Так, вони хотіли побувати в Естонії, але не за таких обставин. Спочатку сестра погодилася їхати разом зі мною, але коли ми зайшли поїзда, в неї трапилась істерика і вона зійшла. Але наступного дня все-таки вирушила разом із мамою, тож ми зустрілись разом у Львові. До Естонії загалом добиралися 5 діб, адже робити зупинки. Їхали у середині березня. Перша хвиля переселенців з Кременчука вже пішла на спад. Тож коли ми їхали в евакуаційному поїзді до Львова, він був не надто забитий. Їхати було страшно. Уночі потяг для маскування вимикав світло. Якщо була повітряна тривога або лунали вибухи, то зупинявся та ми всі чекали. На дорогу пішло 20 годин. Коли приїхали до Львова, здалось, потрапили в іншу реальність. Всі спокійно гуляють, ніби нічого не відбувається. Але цей примарний спокій швидко закінчився. Вранці ми почули вибухи: розбомбили Яворівський полігон.Вокзал у Львові був забитий вщент. Він нагадувів велетенський мурашник! Багато волонтерів, наметів, у яких надавали допомогу та харчування. Можна було скористатись безкоштовним потягом до Польщі, але черги були величезні! Ми вирішили їхати автобусом до Варшави. Квиток коштував близько 1500 грн. На диво, швидко проїхали кордон, за півтори години. З Варшави до Таллінна курсували безкоштовні евакуаційні автобуси для українців — зараз їх вже скасували. Все було добре організовано. В автобусі разом із нами їхала медик-волонтер, яка всю дорогу підтримувала, надавала допомогу. У дорозі була кава, їжа, дитяче харчування. Нас розпитали, чи потрібно житло. Нам було куди їхати, тож ми відмовились. До Таллінна приїхали о другій годині ночі. Евакуаційний автобус привіз нас до центру біженців.

«Українці живуть на лайнері»

На такому лайнері мешкають українці

— Куди розселяли тих, у кого не було, де зупинитись?

— Спочатку людей розселяли у готелях. Але Таллінн дуже туристичне місто, тож через місяць людей почали переселяти до санаторіїв, будинків для людей похилого віку. Також українцям віддали круїзний корабель: оселили близько 2 тисяч. Проживання у невеликих каютах, але в принципі, там непогані умови: триразове харчування, волонтери, медсестра. Принаймні, у людей є нічліг та їжа.— Яка ситуація з житлом зараз?— Таллінн вже закрито для прийому біженців, цілодобовий центр не працює, бо місто переповнене. Зараз українців приймають у місті Пярну.

— Скільки коштує оренда житла?

— Пошук житла — це головне проблема. По-перше, ціни пішли вгору. Двокімнатна квартира — 500 евро. Однокімнатна — 350-400 евро. Додатково потрібно сплачувати комунальні послуги: влітку близько 100 евро, взимку — 200 евро. Ціни зависокі навіть для естонців. Люди, що переїжджають з маленьких міст або просто не мають власного житла до Таллінна, скаржаться на вартість оренди. Якщо на сайтах з'являється недорога квартира, її забирають за дві хвилини після друку оголошення. Люди навіть не дивляться таке житло: одразу бронюють. Українцям ще складніше орендувати житло. По-перше, не всі хочуть здавати його біженцям. Трапляються оголошення «здам житло лише місцевим». З дітьми та тваринами також не хочуть брати. Виникають фінансові складнощі: для оренди житла потрібно мати при собі близько 2 тисяч евро. Адже одразу сплачують за перший та за останній місяць. У людей просто немає таких грошей. А ще заплати за послуги маклера. Тож більше шансів просто орендувати кімнату. Знаю, що жили у хостелах та навіть за кімнат платили 680 евро.Але з липня держава ухвалила одноразову допомогу українцям. Вона призначена на компенсацію оренди житла у розмірі до 1200 евро. Ці гроші держава переказує орендодавцю.

— Чи є в Естонії соціальна допомога українцям?

— У них такі самі права та виплати, як і у місцевих. Моя мати зараз зареєстрована у біржі праці, і протягом 9 місяців вона отримуватиме допомогу у розмірі 270 евро.Також я зареєструвала своїх близьких у центрі для біженців. Їм видали «зелені картки»: це безкоштовні проїзні для мешканців Таллінна строком на один рік. Тобто, проїзд по Таллінну для них безкоштовний. Є продовольчий банк, де можна оформити допомогу на харчування, отримати гігієнічні засоби. Безкоштовно надали Sim-картки.Також була акція у комісійному магазині, де біженці могли безкоштовно взяти по три речі з кожної категорії товару. Наприклад, взуття, посуд, одяг тощо. Є група в Facebook «Друзі України в Естонії», де люди запитують допомогу. Естонці добрі, чуйні люди: зазвичай завжди знаходиться той, хто відгукнеться у коментарях та допоможе. Для приїжджих організували безкоштовні курси естонської мови. Також раніше, коли людина пенсійного віку приїжджала до Естонії, могла отримувати або українську пенсію, або так звану народу пенсію в Естонії. Вона присуджується тим, у кого немає трудового досвіду у країні. Багато людей відмовлялось від української пенсії на користь естонської, бо вона більша.

— Скільки коштів потрібно на харчування у місяць?

— 300-350 евро на місяць на людину. Це якщо продуктова корзина доволі скромна. Пачка масла коштує 2 евро, десяток яєць — 2 євро, кіло курятини — 6 євро, картопля — 1-1.5 евро, огірки, помідори — 2-4 евро за кілограм. Ціни на продукти в Естонії не дешеві, і вони суттєво зросли. Наприклад, рік тому яйця коштували 1.25 евро. Війна в Україні також відбивається на продовольчому ринку: навесні був момент, коли з полиць магазинів пропала соняшникова олія. Залишилась лише рапсова. Зараз української олії в магазинах взагалі немає.

— Тож на життя разом із орендою та комуналкою потрібно мінімум 800 евро?

— Це мінімум. І якщо для родини з двох осіб 1600 евро в місяць з орендою має вистачити, то для самотньої людини цього замало. При таких доходах, фактично, не залишатиметься вільних грошей. Але все одно в Естонії є закон, що захищає малозабезпечених. Після того, як ти заплатив за житло та комунальні, у тебе має залишатися щонайменше 240 евро на першу дитину і 160 евро на дорослого. Якщо «на руках» менше, держава доплачує тобі до прожиткового мінімуму.

«Плюс Естонії — відсутність мовного бар'єра»

— Естонія — це держава електронних сервісів. Оформлення документів проходить швидко та без проблем. Буквально за два тижні мої рідні отримали тимчасовий захист. Він дає такі ж права, як і моя посвідка на проживання. Чиновники завжди йдуть на зустріч, все розкажуть та пояснять. Можна подзвонити у будь-яку службу за консультацією та навіть обрати, якою мовою потрібна консультація. Коли приїхала моя мати насамперед ми зареєстрували її у біржі праці, аби вона мала медичне страхування. Допомога з безробіття становить 270 евро. Цікаво, що у нас не прохали підтвердження трудового стажу, жодних доказів. Усі дані записали з її слів.

— Чи пропонують їй роботу?

— В Естонії консультант біржі праці не пропонує тобі вакансії. Він запитує, що ти зробив, аби знайти собі роботу. І записує дані з твоїх слів, веде такий собі щоденник з пошуку роботи: сходив на три інтерв'ю, відправив резюме на 5 вакансій. Також можна обрати безкоштовне проходження курсів з перекваліфікації чи підвищення кваліфікації, що коштують до 2 тисяч евро.

— Які є вакансії та на яку зарплату можна розраховувати?

— Мінімальна зарплата в Естонії — 654 євро. Моя сестра вже за місяць знайшла собі роботу у ресторані. Її зарплата 5 євро на годину брутто — до вирахування податків. Тобто, при роботі на повний місяць це близько 800 евро. Перші 500 евро з зарплати не оподатковуються. З решти коштів ( 300 евро), держава вираховує 20% податку. Тобто, оплата на руки — 740 евро.

— Як з мовним питанням в Естонії? Чи потрібно знати естонську, аби працевлаштуватися?

— Плюс Естонії — відсутність мовного бар'єра. Старше покоління в тій чи іншій мірі володіє російською мовою ще з часів окупації Естонії СРСР, а сучасна молоді віддає перевагу англійській. Мою сестру взяли офіціанткою без знання естонської мови. На сайтах пошуку роботи є спеціальне маркування вакансій: робота, яка підходить для українців. Такі вакансії відзначені жовто-блакитним прапорцем. Українців беруть касирами до супермаркетів, чіпляючи їмбейджі «вчу естонську мову». Я знаю, що у Таллінні відкривають українську школу «Школа Свободи», йде набір викладачів. Медичних працівників взяли на роботу без підтвердження (нострифікації) диплома.Естонія для українців комфортна у тому плані, що можна знайти роботу без вивчення нової мови.

Але переважно це буде робота, яка не вимагає кваліфікації та спілкування з людьми. Або робота, наприклад, в IT-сфері, call-центрі, де вимагається англійська. Висококваліфікаційна робота все ж потребує знання державної мови. Наприклад, лікар має володіти нею на рівні С1. Але для українців зробили послаблення. Знаю, що це викликало у незадоволення у російськомовних місцевих. До них були жорсткіші вимоги, а тут біженці приїхали і їм все готове «на блюдці», навіть мову не треба вчити.— Чи важко з пошуком роботи?— Як на мене, роботи в Естонії вистачає. Якщо ти хочеш, то знайдеш. Супермаркети, доставка їжі, пакування продуктів — постійно потрібні працівники. Якщо не перебираєш професіями, то робота знайдеться. Місцеві чекали, що приїдуть українці і підуть збирати полуницю. Українці приїхали, а збирати полуницю все одно нікому. Адже раніше на полуницю приїжджали заробітчани, які були згодні на будь-яку роботу. А зараз приїхали різні категорії людей. Багато хто мав висококваліфіковану професію, тож на полуницю не поспішає.

Медицина — за страховкою

— На яких умовах українці можуть користуватися медпослугами?

— Естонська система охорони здоров'я — страхова. Спочатку потрібно отримати страховку. Для цього або влаштуватися на роботу, або зареєструватися у центрі зайнятості. До речі, медичне страхування зберігається, навіть коли вже не отримуєш виплат. Далі потрібно укласти декларацію із сімейним лікарем. Потрапити до кардіолога чи окуліста можна лише за направленням сімейного лікаря. Всі обстеження за спрямуванням сімейного лікаря безкоштовні. Прийом спеціаліста за його спрямуванням 5 евро. Але до фахівців є черги: інколи чекаєш 3-6 місяців, аби потрапити на прийом. Можна записатися самостійно та заплатити за візит власним коштом, але це досить дорого: 60-80 евро.Всі ліки відпускаються лише за рецептом. Я повинна зателефонувати до сімейного лікаря, пояснити проблему. Він оформить електронний рецепт, що відобразиться на е-карті. Це електронна історія пацієнта, де відображено всі візити до лікарів, призначення, скарги, аналізи. В аптеці цю картку зчитують та бачать рецепт лікаря. Ліки платні, але буває знижка на ліки за рецептом до 90% від лікарняної каси.

— Дитячі садки, школи вони для українців безкоштовні? Куди подіти дітей?

— Зазвичай дитячий садок коштує 70 евро. У соцмережах я бачила, що українці зверталися до департаменту освіти щодо потреби у садках чи школи й це питання вирішували. Можливо, наше місто компенсує цю вартість. Школи безкоштовні. Хтось пішов в естонську школу, але мова чесно кажучи складна. Хтось в російськомовну. Деякі школи взяли наших вчителів на роботу, аби дітям було легше адаптуватися. Зараз відкривають україномовну «Школу свободи» для учнів 7-11 класів.

«Приїхало 50 тисяч українців»

Флаг України та Естонії на головній площі Таллінна.

— Скільки українців приїхали до Естонії?

— Уряд розраховував, що приїде 15 тисяч українців. Але вже приїхало близько 50 тисяч. Раніше прийняти кілька родин біженців з Африки для Естонії було великою подією. Адже Естонія — маленька країна, де проживає близько 1.2 мільйони. Тож 50 тисяч біженців для такої країни забагато. Спочатку українці їхали переважно через Польщу. Але останнім часом люди масово їдуть через прикордонне з Росією місто, Нарву. Це біженці з окупованих територій, що виїжджають через Крим, Росію і далі до інших країн.

Вивіска біля кав'ярні у Таллінні: «Любий путін, давайте пришвидшимось до того моменту, коли ви вбиваєте себе у бункері»

— Як естонці реагують на такий наплив? Які настрої?

— Естонці завжди були на боці України. Вони лояльні та добрі люди. Весь Таллінн в українських прапорах, вони навіть наші пісні співають. На головній площі висить величезний прапор України. Багато людей ходять із маленькими українськими прапорцями на знак підтримки. Відчуваєш, ніби в Естонії є шматочок України. А от саме росіяни, які мешкають в Естонії, налаштовані не дуже дружньо. У російськомовного населення різні настрої. Половина розуміє, що йде війна, Росія напала на Україну. А половина має проросійські погляди.ов, самі винні, це все Америка. Серед них багато тих, хто агресивно налаштований до біженців: будь-яка ситуація одразу викликає шквал негативних емоцій. Але загалом, Естонія намагається створити для українців якомога комфортні умови.