Виручені кошти від металевої таблички зі знаком підприємства, яке стало пізніше заводом "Кредмаш", підуть на потреби української армії
Кременчужанин Вадим разом з другом знайшли таблички (кріпилися на виробах) мануфактури німецького купця Ігната Андера, яка пізніше перетворилася на завод дорожніх машин "Кредмаш". Як розповів Вадим Ткаченко, 10-12 років тому вони з другом Андрієм знайшли металевий знак “АндерЪ КременчугЪ”.
- Коли прибирали в майстерні біля будинку Андрія, знайшли три таблички, загорнуті в полотно. Одну з них взяв я, інші залишилися у товариша. Про знайдені таблички запитали у батька Андрія, який розповів, що його дід працював чи ковалем, чи ливарником в мануфактурі Андера, - поділився Вадим Ткаченко, який збирає раритетні речі.
За словами Вадима, він вирішив продати табличку, а на виручені кошти допомогти українській армії. Тому приніс її в редакцію.
"ТелеграфЪ" вважає, що право першого викупу "раритету" належить саме "Кредмашу". Було б чудово, аби знак “АндерЪ КременчугЪ” опинився в музеї заводу. Адже це - його історія. Якщо не вийде - зробимо загальноміський аукціон.
Нагадаємо, “Кредмаш” на днях відзначив 145-й ювілей. “Телеграф” заглянув у музей історії, який розташований на території “Кредмаш”, щоб дізнатися більше про одне з найстаріших заводів міста.
У 1865 році німецький купець-промисловець Баутц придбав ділянку землі, який межував з Міським садом і шкірзаводом. Місцевість була болотиста, але головне, що поруч проходила залізнична гілка. Так як Полтавська губернія - край аграріїв, було вирішено зайнятися заготовленням сільськогосподарського інвентарю. Свою першу продукцію підприємство випустило в 1870 році, який зараз вважається роком заснування заводу.
Завод Баутц почав випускати молотарки, соломорізки, кінні приводи, чавунні плити на грубки та інший інвентар. Продукція мала великий успіх. Вже через 20 років підприємство змінило назву і власника - всі справи в свої руки взяв зять німецького купця-промисловця, купець Гнат Андер. Випускали чавунне лиття, токарні верстати для збройових майстерень та інше.
В офіційній статистиці це підприємство називалося механічним чавуноливарним заводом. На заводі в той час працювало 65 осіб: 21 ливарник, 22 слюсарі, 10 токарів, 5 ковалів, 3 модельники, 3 малярі і машиніст.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.Акція "Телеграфа" на допомогу українським військовим. Ми закликаємо кременчужан надати посильну допомогу нашим солдатам.