Жінка ударила палицею кілька разів по голові потерпілого. Потім разом зі співмешканцем вивезли чоловіка та викинули на узбіччі дороги, прикидавши снігом
27 квітня Крюківський районний суд Кременчука виніс вирок жінці, яку обвинувачували у вбивстві. Нагадаймо, 4 лютого 2019 року на вулиці Флотській у купі снігу знайшли тіло 49-річного чоловіка. Тоді правоохоронці повідомляли, що чоловік вів «кочовий» спосіб життя, періодично допомагав по господарству 43-річній жінці.
З Єдиного державного реєстру судових рішень стали відомі подробиці злочину. 28 січня минулого року о 22.00 між потерпілим та обвинуваченою виникла сварка. Це сталося на території садової ділянки. Після сварки чоловік пішов звідти та попрямував в сторону Кременчука.
Через пів години обвинувачена пішла слідом за чоловіком. Наздогнала його, почалася сварка. Під час конфлікту потерпілий пригрозив жінці, що повідомить інформацію, через яку її позбавлять батьківських прав. Обвинувачена взяла дерев'яну палицю та кілька разів ударила чоловіка у різні ділянки голови. Він упав на землю. Потерпілий отримав тяжкі травми.
Після цього обвинувачена разом із співмешканцем вивезли на автомобілі «АЗЛК 2141» потерпілого до перехрестя вулиць Ярмаркова та Флотська у Кременчуці, де покинули чоловіка на узбіччі дороги, прикидавши снігом. Після чого останній від отриманих тілесних ушкоджень помер. Смерть настала внаслідок черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, переломів кісток черепа, ран на голові, які ускладнились набряком головного мозку.
Жінка в судовому засіданні свою причетність до вбивства не визнала, прохала суд ухвалити по справі виправдувальний вирок. Пояснила наступне: 28 січня вдень між її співмешканцем та потерпілим виникла сварка з приводу того, що потерпілий начебто вкрав гроші у їх малолітньої доньки. Дізнавшись про це увечері того дня співмешканець почав виштовхувати потерпілого з будинку. Як зазначила обвинувачена, перебуваючи вже на порозі будинку, вона бачила як співмешканець бив потерпілого. Той упав. Надалі співмешканець поклав речі потерпілого до автомобіля, заштовхав до салону автомобіля побитого чоловіка та поїхав разом в невідомому напрямку. Повернувся додому вранці 29 січня.
Співмешканець сказав, що відвіз потерпілого на залізничний вокзал, придбав квиток до сестри потерпілого додому, та залишив його там. Про події, які відбувалися вночі між чоловіками, їй нічого не відомо. Визнавальні свідчення на стадії досудового розгляду надавала під психологічним примусом працівників поліції, які погрожувала останній завданням шкоди її дитині та розлученням останньої з матір'ю.
За словами сестри, вбитий був інвалідом дитинства. У 2016 -2017 роках виїхав до Кременчука, останній фактично існував на свою пенсію та ще мав додатковий заробіток, допомагаючи за проханням різних осіб їм по господарству. Останній час він мешкав разом із обвинуваченою, з якою сестра познайомилася ще у 2017 році. Потерпіла зазначила, що останній раз брат зателефонував до неї орієнтовно 20-24 січня 2019 року та повідомив, що буде йти в поліцію та подавати заяву, оскільки його ображають. Потерпілий скаржився на неправомірні дії обвинуваченої, яка забрала в нього документи, погано відносилась до нього, періодично застосовуючи фізичне насильство. За підсумками розмови зазначив, що остання тримає його за раба.
Чоловік проживав з обвинуваченою разом, вони мають спільну доньку. Весною 2018 року, ще коли вони мешкали в квартирі, жінка привела до них додому потерпілого, якій до цього часу мешкав у їх знайомої на прізвище, та поставила до відома, що вони будуть мешкати разом. В судовому засіданні свідок зазначав, що він був проти сумісного проживання із потерпілим, проте до його думки обвинувачена не прислухалася. Жінку характеризував як особу агресивну, яка неодноразово застосовувала насильство відносно різних осіб.
28 січня ввечері чоловік пиляв дрова, після чого зайшов до будинку та близько 22.00 заснув на матраці. Згодом його розбудила жінка та повідомила, що потрібно їхати. Свідок завів автомобіль, вони поїхали на автомобілі в напрямку Кременчука. Жінка повідомила, що побила чоловіка. При під'їзді до центральної дороги, на узбіччі, в снігу помітив потерпілого в одязі, обличчям донизу. Коли вони підійшли до потерпілого останній ще дихав. Співмешканець підвів потерпілого під руки, та посадив на заднє сидіння автомобіля, після чого поїхали в напрямку центра міста Кременчук. По дорозі в центр міста їх зупинили працівники поліції. Жінка наказала співмешканцю вийти до останніх. Потерпілий в цей час уже лежав на задньому сидінні. При зустрічі працівники поліції повідомили, що на автомобілі не освітлюється задній номерний знак, що свідок виправив на місці, після чого його відпустили та він поїхав далі.
Потім обвинувачена та співмешканець винесли тіло потерпілого за руки та ноги в купу снігу, після чого поїхали додому. Свідок не був очевидцем побиття потерпілого в ту ніч. Потім жінка затирала сліди крові на задньому сидінні автомобіля. Після даних подій співмешканець до поліції не повідомив про скоєне, оскільки боявся розправи з боку обвинуваченої: остання під час їх спільного проживання неодноразово застосовувала відносно нього насильств.
Колегія суддів поставилася критично до показів обвинуваченої, які були надані останньою в своє виправдання в залі судового засідання, під час усього судового розгляду, так і під час судових дебатів. Покази спростовуються сукупністю інших узгоджених між собою доказів Судді розглядали свідчення як спосіб захисту та спробу уникнення жінки від кримінальної відповідальності.
В результаті жінку визнали винуватою за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України та призначили покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців.
Початок строку відбування покарання рахувати з 27 квітня 2020 року. Зарахувати в термін відбування покарання строк перебування обвинуваченої під вартою, а саме з 12 лютого 2019 року по 26 квітня 2020 року включно.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду.
З текстом вироку можна ознайомитися тут.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.