13 років тюрми отримав житель Полтавщини за жорстоке вбивство

2 вересня Полтавський районний суд виніс вирок чоловіку, якого визнали винним у вбивстві. У ніч на 5 липня нетверезий обвинувачений, раніше судимий, прийшов додому до потерпілого. Взяв ножа з довжиною клинка у 12,4 см. Почав стукати і дзвонити у двері. Коли чоловіку відчинили, він зайшов у квартиру і накинувся на жертву. Перший удар прийшовся у праву гомілку. Потерпілий почав тікати, але засуджений наздогнав його і наніс не менше двадцяти двох ударів ножем в голову, шию, грудну клітину та руки.

Завершивши вбивство та залишивши у залі зламаний ніж (лезо від ударів відламалося від руків'я), обвинувачений застосував біля вхідних дверей квартири фізичне насильство до матері вбитого. Матюкаючись, схопив та стиснув обома руками шию жінки, після чого штовхнув її, ударив один раз кулаком у тім'я, і, схопивши та утримуючи руками за плечі, ударив потерпілу коліном в ділянку правого стегна.

Потім засуджений повернувся додому. Відмив руки від крові. Взяв сумку зі своїми речами, ніж побутового призначення загальною довжиною 29,8 см з дерев'яним руків'ям, який прилаштував за пояс штанів за спиною, вийшов на вулицю. Згодом його затримали поліцейські роти тактико-оперативного реагування батальйону Управління патрульної поліції.

Покази обвинуваченого

Чоловік визнав вину частково, стверджуючи, що позбавив життя під час захисту від агресивних дій потерпілого. У повному обсязі заперечив свою причетність до спричинення умисного легкого тілесного ушкодження жінці.

Зазначив, що в ніч на 5 липня був нетверезим. Йшов повз помешкання сім'ї потерпілих. Побачив, що в квартирі горить світло, тому вирішив занести гроші як подяку за те, що жінка незадовго до того підібрала, зберегла та повернула належний йому мобільний телефон. Коли обвинуваченому відкрили двері, потерпілий агресивно відреагував на його появу вночі в квартирі. Раніше у нього із членами цієї сім'ї конфліктів не було. Лише одного разу він кричав під їх вікнами, вимагаючи, щоб його знайома звідти пішла.

Щодо подальшого розгортання подій обвинувачений надав суперечливі показання. Спочатку розповів, що першим, на випередження, вдарив саме він - в ногу потерпілого - раптово підібраним десь у помешканні ножем. Після чого потерпілий заскочив до зали, де, взявши якийсь предмет, вдарив ним обвинуваченого по голові. Однак згодом засуджений зауважив, що згадати, хто вдарив першим, він напевне не може. Пам'ятає, що у нього з потерпілим відбулася сутичка, під час якої потерпілий рухався до зали, а він прямував слідом. Припустив, що не міг вільно залишити квартиру через те, що вхідні двері були зачинені. Зауважив, що він вдарив потерпілого першим предметом, яким зміг, і в подальшому «відмахувався … з закритими очима», доки лезо ножа не відламалося від руків'я. Прямуючи на вихід, без застосування сили поклав руку на плече матері та сказав, що її сина вже немає.

Деталі події пам'ятає погано, отямився, коли за декілька хвилин потому мив руки у ванній кімнаті в квартирі свого вітчима. Показання під час слідчого експерименту 6 липня на місці події надавав за відсутності будь-яких заходів незаконного примусу щодо нього, проте погано пам'ятає той день.

Покази матері вбитого

Близько 23.00 вона та син лягли спати, а її донька заснула дещо раніше. Через деякий час почула шум в житлі, піднявшись із ліжка, почала відчиняти двері із своєї спальні до зали, де спала донька, одночасно з цим почула тупіт ніг - ніби як хтось вибіг коридором, що веде від зали до вхідних дверей квартири.

Відчинивши двері, побачила в залі закривавленого сина, який лежав на підлозі, і закричала. Вхідні двері до квартири були відчинені. У цей час прокинулась донька, яка до цього спала в залі, із криком вибігла з квартири та побігла до сусідів, які живуть вище поверхом. Як саме до квартири потрапив нападник вона не знає, припускає, що його міг впустити син, оскільки вони з донькою в цей час спали.

Вказала на те, що відчинені вхідні двері мали пошкодження (тріщину біля замка), але про цей факт співробітникам поліції не повідомляла. Ці двері надалі трохи підремонтували, в такому стані вони перебувають і нині. Після цього зателефонувала за номером «103» та зачинила вхідні двері. У цей час хтось наполегливо почав стукати у них. Відчинивши, побачила обвинуваченого. Вона запитала у нього, чи він це зробив, на що той ствердно відповів, і між ними почалася боротьба, під час якої обвинувачений декілька разів ударив її ногою по стегнах, кулаками у груди, по голові та спині, від чого утворилися синці, та порвав нічну бавовняну сорочку. Вона стала кричати, і обвинувачений втік, але невдовзі був затриманий співробітниками поліції.

Покази сестри вбитого

Сестра загиблого засвідчила суду, що ввечері 4 липня мати, брат та їхній знайомий повернулися із дачі. Після цього знайомий поїхав, а їхня сім'я сіли вечеряти. Вона випила 2 склянки пива і згодом пішла спати до зали. Вночі прокинулась від крику матері, що убили брата. Побачивши на підлозі закривавлене тіло брата, у паніці вискочила з квартири та побігла до сусіда, який живе на четвертому поверсі, де перебувала близько 20 хвилин до приїзду поліцейських. Звідти зателефонувала знайомому, якому повідомила про вбивство брата та попросила приїхати. У якому стані були вхідні двері їх квартири, не пам'ятає, обвинуваченого в цей період часу не бачила.

Вирок суду 

Чоловіка визнали винним за порушення ч. 1 ст. 115 (Умисне вбивство) та ч. 1 ст. 125 (Умисне легке тілесне ушкодження). Остаточне покарання - 13 років позбавлення волі.

Тюремний строк врахували з часу його затримання, тобто з 5 липня 2019 року, зарахувавши в нього час перебування під вартою.

Суд частково задовольнив цивільний позов: стягнути з обвинуваченого на користь матері вбитого 4 935 грн матеріальної та 200 000 грн моральної шкоди, всього - 204 935 грн. На користь держави чоловік має заплатити 1570,01 грн судових витрат.

Вирок може бути оскаржений. З текстом вироку можна ознайомитися тут.