Шахраї полюють на родичів військовополонених та зниклих безвісти, використовуючи фейкові сторінки та «одноразові» телефони

Координаційний штаб з поводження з військовополоненими повідомив про нову хвилю шахрайства та активізацію російських спецслужб у використанні чутливої теми полонених та зниклих безвісти для інформаційних операцій проти України. Про це інформує Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Родичі військовополонених та зниклих безвісти викликають підвищений інтерес у шахраїв, злочинців та російських спецслужб. Зловмисники користуються вразливим емоційним станом цих осіб, маніпулюють їхнім бажанням отримати бодай якусь інформацію про рідну людину та повернути її додому. Шахраї намагаються встановити контакт з рідними українських військовослужбовців, що потрапили у полон або вважаються зниклими безвісти, та заволодіти їхніми коштами.

Нерідко українці несвідомо допомагають шахраям та виводять їх на себе, розміщуючи інформацію про своїх рідних з проханням про допомогу в соціальних мережах. Це надає шахраям первинну інформацію про зниклу особу та контакти родича. З жертвою можуть зв’язатися як безпосередньо в соцмережі, де викладено оголошення, так і телефонним зв’язком або через месенджер. Для цього шахраї створюють фейкові сторінки в соцмережах та користуються «одноразовими» номерами.

Які схеми найчастіше використовують шахраї

1. Пропозиція послуги «внесення до списку на обмін». Шахраї зв’язуються з рідними полонених та пропонують сприяння у прискоренні процесу звільнення особи з полону. Родичам зниклого безвісти військовослужбовця можуть сказати, що він перебуває в полоні. Шахраї можуть видавати себе за представників офіційних структур (СБУ, ГУР, контррозвідки тощо) або ж за осіб, що мають зв’язки в цих структурах. Жертві можуть показати список з «бази даних» осіб, яких нібито планують обміняти найближчим часом. Після чого пропонують включити до цього «списку» їхнього родича. За цю «послугу» шахраї просять перерахувати кошти на приватний або навіть «офіційний» банківський рахунок. Після отримання грошей шахраї, як правило, перестають виходити на контакт із жертвою. Однак можливі й рецидиви: спроба повторно заволодіти коштами ошуканої особи із запевненням, що «цього разу точно все має вийти», або ж «поясненням», що «тарифи зросли».
2. Схема «ваш рідний у шпиталі». Шахраї адаптували під реалії воєнного часу стару схему «ваш родич у біді». Застосовується переважно до осіб, що розмістили оголошення про зникнення родича безвісти. Шахрай виходить на контакт і стверджує, що ця людина перебуває у якомусь віддаленому шпиталі чи лікарні після тяжкого поранення, і на його лікування терміново потрібні кошти. Зловмисник може видавати себе за бойового побратима (особливо, якщо підрозділ вказано в оголошенні про розшук), волонтера чи просто знайомого, лікаря тощо. Під час контакту шахрай тисне на жертву, стверджуючи, що від термінового переведення коштів буквально залежить життя людини, не даючи часу на додаткову перевірку інформації.
3. Схема «вимагання неіснуючих боргів». Зловмисники телефонують рідним військовослужбовця, як правило, його дружині чи матері, та вимагають повернення якогось боргу, залякують та погрожують. Інші члени злочинної групи, які можуть видавати себе за бойових побратимів, пропонують допомогу в «розв’язанні питання».
4. Отримання доступу до банківського рахунку. Ще одна стара шахрайська схема, яку застосовують до родичів військових. Шахраї під різними приводами намагаються отримати номер і CVV-код картки, на яку надходять виплати, або заволодіти доступом до кабінету інтернет-банкінгу шляхом випуску віртуального дубліката SIM-картки жертви. Для цього вони можуть просити на якийсь час вимкнути телефон, щоб справжня картка була не в мережі. Отримавши доступ до рахунку, шахраї виводять звідти кошти.

Як не потрапити на гачок шахраїв

Допомогою рідним полонених, зниклих безвісти військових і цивільних осіб опікується Координаційний штаб з поводження з військовополоненими. Звертатися можна як до Координаційного штабу в Києві безпосередньо (зокрема, на гарячу лінію 0 800 300 529), так і до консультативних центрів у Харкові, Львові, Миколаєві та Вінниці.

Співробітники Координаційного штабу надають родичам полонених і зниклих осіб докладні інструкції щодо всіх необхідних дій. Дорожню карту дій у випадку, якщо ваш родич зник чи потрапив у полон, опубліковано на офіційному сайті Координаційного штабу.

Також варто пам’ятати, що:

• обмін полоненими є дуже делікатною темою, підготовка кожного обміну є непублічною;
• державні структури не можуть вимагати гроші за визволення з полону військових в їхніх рідних;
• у жодному разі не можна передавати гроші, персональні дані та інформацію про банківські рахунки невстановленим особам.

У випадку, якщо ви або ваші рідні стали жертвами шахраїв, слід терміново звертатися до поліції.

На Полтавщині запрацював центр розшуку зниклих безвісти в умовах воєнного часу

Нагадаємо, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими останнього часу фіксує значне збільшення кількості шахраїв, які вимагають гроші з родичів полонених або зниклих безвісти військовослужбовців.

«Кременчуцький Телеграф» раніше писав, що в Україні є декілька державних органів та представництв міжнародних організацій, які займаються розшуком військовополонених та людей, що зникли безвісти під час війни, одним з яких є Координаційний штаб з поводження з військовополоненими.

Ми також писали, що робити родичам, коли зникає людина, а також розповідали про те, як на Полтавщині працює спеціалізований центр поліції із розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.