Матчі та тренування якраз дозволяють відволіктися. Хоча, звісно, зовсім абстрагуватися неможливо. Всі ми хвилюємося. І розуміємо, що можемо грати, бо хлопці там на передовій стримують ворога. Звичайно, в наших умовах займатися хокеєм легше, виступаючи за кордоном. Але права на виїзд не отримав, тому нині всі мої думки пов’язані з «Кременчуком» і збірною України
Востаннє свого сина Тетяна чула 19 червня, коли він був в Оленівці. Його голос був дуже виснаженим, він ледве говорив. Відтоді про Андрія — жодної звістки.
«ТелеграфЪ» публікує історію полоненого кременчуцького бійця полку «Азов», який стоїть на захисті України з 2016 року, з 24 лютого 2022 — героїчно боронив Маріуполь та гідно вийшов з «Азовсталі». Це історія про силу та віру матері, яка впевнена, що її син живий. І історія про палке кохання, яке живе попри війну